Посольство Росії в Швейцарії вказало на «водну блокаду» Криму, реагуючи на запровадження Швейцарською Конфедерацією індивідуальних санкцій через будівництво Керченського мосту.
«На тлі приєднання Швейцарії до нелегітимного санкційного тиску за будівництво кримського мосту хотіли б звернути увагу наших швейцарських партнерів на слова міністра Лаврова (глава МЗС Росії Сергій Лавров – КР) про неприпустимість водної блокади Криму з боку України, що є нехтуванням гуманітарного права», – йдеться у Twitter-повідомленні російського посольства.
Посол України у США Володимир Єльченко назвав «маразмом» цю заяву російського посольства.
«Маразм заяв міцнішає, а партнерів залишається все менше», – написав у Twitter Єльченко.
Минулого тижня Швейцарія запровадила санкції проти громадян і компаній, пов'язаних з будівництвом Керченського мосту. До цього аналогічні санкції запровадили ЄС і Велика Британія.
19 жовтня глава МЗС Росії Сергій Лавров повідомив, що на переговорах з генеральним секретарем Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич обговорив ситуацію з водопостачанням анексованого Криму. Він вказав на «неприйнятність ситуації, що складається навколо водної блокади Криму в порушення всіх можливих конвенцій».
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
У Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водойм запровадили третій, найжорсткіший етап обмежень подачі води. У жовтні запровадили графік подачі води в Білогірську.
У російському уряді Криму зазначали, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
Керченський міст
Автодорожню частину мосту через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів у травні 2018 року, пізніше було відкрито рух вантажного транспорту. Залізнична частина мосту поки не добудована.
П'ятий президент України Петро Порошенко заявив, що незаконне будівництво Керченського мосту в анексованому Росією Криму є черговим свідченням нехтування міжнародним правом із боку Кремля.
Європейський союз і США розкритикували часткове відкриття Керченського мосту між російською територією і анексованим Кримом. Українська сторона вийшла з договору з Росією про будівництво мосту в 2014 році – після анексії Криму.
З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Криму.
