Росія намагається від свого імені внести до переліку світової спадщини ЮНЕСКО культурні об’єкти в анексованому Криму, повідомила заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко на засіданні круглого столу з розробки стратегії культурної реінтеграції Криму.
Серед останніх прикладів Фоменко навела співпрацю російської влади з представниками італійського товариства «Італія-ностра».
«Це розробка наукової тематики, яка повинна стати основою в подальшому номінаційного досьє для внесення до переліку ЮНЕКО на базі, якщо брати український еквівалент – «Торгові центри й укріплення на шляхах генуезької комерції від Середземного до Чорного моря» та комплекс об’єктів VI-VIII століть Судацької фортеці, а якщо брати російський аналог, то це «Генуезькі фортеці Криму й Чорноморсько-Азовського басейну». Тобто вони вже навіть у самій назві відображають український об’єкт і наполегливо працюють над тим, щоб ця номінація вже як транскордонна була помічена ЮНЕСКО», – стверджує чиновниця.
4 вересня Світлана Фоменко повідомляла, що Україна має стратегію боротьби за музейні експонати, артефакти та пам’ятники, розташовані в анексованому Криму.
Моніторинг ЮНЕСКО в Криму
Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.
У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.
Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.
До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.
