Міністр оборони України Андрій Таран під час офіційного візиту до Японії провів переговори із державним міністром закордонних справ Такаші Уто, під час яких запросив офіційний Токіо приєднатися до «Кримської платформи», повідомляє пресслужба Міноборони.
Серед завдань «Кримської платформи» міністр оборони України відзначив безпеку, включно зі свободою мореплавства, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права, захист освітніх, культурних, релігійних прав та подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище.
«Оскільки Україна та Японія мають схожі геополітичні проблеми, для обох держав є нагальним питання територіальної цілісності і непорушності міжнародно визнаних кордонів, ми пропонуємо активізувати взаємодію для гарантування національних інтересів та безпеки двох держав. Це надасть нового імпульсу двосторонньому політичному та військово-політичному співробітництву України та Японії», – зазначив Андрій Таран.
Як повідомили у МОУ, державний міністр закордонних справ Японії Такаші Уто підкреслив необхідність тісніших зв’язків двох держав з огляду на спільні виклики і загрози.
Перший в історії двосторонніх відносин візит міністра оборони України до Японії почався 16 березня.
В Офісі президента раніше повідомили, що саміт української «Кримської платформи» має відбутися 23 серпня 2021 року.
Раніше перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джеппар заявляла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» з деокупації півострова буде ухвалена відповідна декларація.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
