Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук повідомила, що на закритій міжвідомчій нараді у Кабміні Україні обговорювали питання про запровадження кримінальної відповідальності за отримання російського паспорта на окупованій території.
«Питання є не стільки юридичним, скільки політичним. З одного боку, паспорт окупанта допомагає простій людині вижити в тимчасовий окупації. З іншого боку, як це пояснити нашим громадянам, які стоять на смерть за нас всіх на передовій? В тому числі за те, щоб на нашій землі ніколи не було російських паспортів. Можна довго та складно дискутувати на тему юридичних тонкощів, прав людини і необхідності виживати в окупації. Але не забуваймо: на червоному російському паспорті багато української крові – військових та цивільних, жінок і дітей», – написала Верещук у фейсбуці ввечері 22 липня.
За її словами, робота над законопроєктом триває, «дискусії ще будуть, але напрям визначено».
Водночас правозахисники раніше заявили, що документування паспортами РФ є «свідомою політикою країни-агресора і що це злочин», але теза про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності людини, яка такий паспорт отримує, «є небезпечною та може бути використана російською пропагандою для додаткового залякування мешканців окупованих територій».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
