Ветерани кримськотатарського національного руху, активісти й родичі заарештованих та ув'язнених кримських татар зібралися біля будівлі Ради міністрів у Сімферополі, щоб зустрітися з главою Криму Сергієм Аксеновим.
Громадське об'єднання «Кримська солідарність» вело пряму трансляцію.
Присутні вважають, що Аксенов «допустив некоректні висловлювання на адресу їхніх дітей».
Мова йде про публікацію глави Криму у Facebook, де він повідомив, що напередодні винесення вироку в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону російські правоохоронці зупинили на Керченському мосту групу громадян, які хотіли «підтримати» фігурантів справи. Далі він зазначив, що «сам факт приналежності до «Хізб-ут-Тахрір» є порушенням російського законодавства, так само, як і підтримка тероризму».
Дружина засудженого Сейрана Салієва – Муміне Салієва – вважає, що глава Криму має пояснити, чому він вважає людей, які хочуть підтримати своїх родичів на суді, «терористами».
З будівлі Радміну вийшла жінка, представившись співробітником відділу у роботі зі зверненнями громадян, і сказала, що «зараз до них хтось вийде».
Також до будівлі уряду Криму приїхали співробітники поліції.
З вечора 2 листопада сотні кримських татар, які виїхали з Криму до Ростова-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», блокували співробітники російської ДПС на Керченському мосту. Після десятигодинного очікування люди повернулися до Криму. Адвокат Микола Полозов зазначив, що російські силовики «порушили право на свободу пересування» щодо кримськотатарських активістів.
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону 3 листопада виніс вирок у красногвардійській «справі Хізб ут-Тахрір». Так, Рустему Емірусеїнову дали 17 років з відбуванням перших двох років у в'язниці, решту – на суворому режимі. Арсену Абхаїтову – 13 років з відбуванням перших двох років у в'язниці. Ескендер Абдулганієву – 12 років, також з відбуванням у в'язниці перших двох років.
Ніч на Керченському мосту: кримчани не змогли підтримати фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» (фотогалерея)
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.