Учасники «громадянської» блокади Криму можуть домогтись істотних результатів щодо висунутих вимог, тільки якщо їхня акція буде тривалою. Таку думку висловил кримський історик, співробітник Українського інституту національної пам'яті Сергій Громенко на прес-конференції в Києві 24 вересня
«Якщо буде відкритий якийсь «сірий портал» для транспортування товарів або у громадських активістів просто не вистачить терпіння довести блокаду до логічного завершення, тоді реформу не слід було починати зовсім. Якщо ж їм вдасться протриматися всю зиму, тоді стане очевидно, що Крим просто не в силах сам себе прогодувати. Тоді невдоволення самих кримчан різко зросте», – сказав Громенко.
Експерт послався на історичний досвід 1918 року, коли Крим і Україна перебували на стадії митної війни. Тоді Крим протримався без українського продовольства три місяці. Однак, як зазначив історик, тоді цей етап перебігав без підтримки Росії.
20 вересня розпочалась безстрокова акція з блокування вантажного транспорту, що везе товари до Криму, ініційована Меджлісом кримськотатарського народу. За інформацією координаційної ради акції, через адміністративний кордон безперешкодно пропускатимуть пішоходів і легковий транспорт.
Ініціатори блокади вважають, що українські компанії мають припинити торговельні відносини з Кримом, оскільки територія півострова була окупована Російською Федерацією. За словами організаторів акції, вони не пропускатимуть фури до Криму до того часу, поки Росія не виконає їхні вимоги: звільнення політв'язнів, припинення тиск на незалежні ЗМІ, безперешкодний в'їзд для міжнародних спостерігачів на територію півострова, припинення репресій щодо кримських татар.
Російська влада Криму вважає, що жителі півострова не відчують наслідків «продовольчої блокади».