Найчастіше кримчани звертаються до Європейського суду з прав людини зі скаргами про проблемний перетин адміністративного кордону з анексованим Росією півостровом і заявами про незаконні арешти місцевих жителів російськими силовиками.
Про це у вечірньому ефірі Радіо Крим.Реалії розповів старший юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Павло Пушкар.
«Спектр питань, які розглядаються щодо можливих порушень прав людини, дуже широкий. Наприклад, порушення права на життя, порушення права на свободу й особисту недоторканність, тобто незаконні так звані арешти, затримання осіб, права на перетин певної адміністративної території, тобто права на свободу переміщення, яке теж регулюється Конвенцією з прав людини», – сказав Пушкар.
Він додав, що зараз на розгляді ЄСПЛ перебуває близько двох тисяч справ як від жителів Криму, так і від жителів Донецької і Луганської областей. За словами Павла Пушкаря, позивачі «висувають претензії як українській, так і російській сторонам».
У доповіді місії Ради Європи, опублікованій у середу за підсумками поїздки до Криму в січні 2016 року, дається оцінка ситуації з правами людини в Криму на підставі стандартів, встановлених Європейською конвенцією про захист прав людини. Основна увага в доповіді приділена стану кримськотатарської громади.
Делегація Ради Європи перебувала в Криму з 25 по 31 січня 2016 року; вона не торкалася жодних питань, пов'язаних зі статусом Криму.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
