Українська мова в російських реаліях анексованого Криму стала не просто мовою опору, а й виявом європейських прагнень молодих людей, заявив в ефірі Радіо Крим.Реалії аналітик українського Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько.
«У кримчан є необхідність вивчати українську. Вона стає мовою опору, причому не тільки для активних українців, що залишилися на півострові, але і для тих, кого вся ця «російськість» уже дістала. Наприклад, приїжджим починають відповідати українською, молодь прагне нею спілкуватися. Крім того, вивчення української – можливість приєднатися до Європи. Навчання в кримських вишах веде до ізоляції, а в російських уже прибрали безкоштовні квоти для кримчан», – зазначив аналітик.
У квітні 2017 року Міжнародний суд ООН задовольнив запит України про запровадження тимчасових заходів щодо анексованого Криму: зокрема, Росію зобов'язали скасувати заборону Меджлісу кримськотатарського народу й дозволити навчання українською мовою. Однак російська влада Криму публічно відмовилися виконувати ці вимоги.
Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
