Доступність посилання

ТОП новини

Незабуті. В очікуванні обміну: фігуранти справ про «тероризм»


У грудні 2019 року тристороння контактна група з врегулювання конфлікту на Донбасі узгодила обмін «усіх встановлених на всіх встановлених». Обмін утримуваними особами відбувся 29 грудня на КПВВ «Майорське» у Донецькій області.

Президент України Володимир Зеленський оголосив, що має намір домагатися звільнення кримчан, яких із політичних мотивів утримують в анексованому Криму та в Росії.

Раніше Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають в ув'язненні в Росії: від 113 до 115, серед них понад 80 ‒ кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри ‒ у Кримської правозахисної групи.

Більшість кримчан, які очікують обміну ‒ кримські татари, вони фігурують у низці кримінальних справ, зокрема у «справах Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат» (організації, заборонені в Росії, але дозволені в Україні). Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. Фігуранти цих кримінальних справ ‒ правовірні мусульмани.

Крим.Реалії в серії публікацій «Незабуті» розповідають про кримчан, які очікують звільнення з СІЗО та в'язниць у Росії та анексованому Криму. Про першу сімферопольську групу «справи Хізб ут-Тахрір» читайте тут, про севастопольську групу «справи Хізб ут-Тахрір» та братів Сейтосманових читайте тут. Про фігурантів «справи Таблігі Джемаат» та ялтинську групу «справи Хізб ут-Тахрір» читайте тут. Про кримських мусульман із Бахчисарая читайте тут.

До п'ятої частини публікації із серії «Незабуті» увійшли історії фігурантів так званих «справ про терористів».

Фігуранти справ про «тероризм»

З 2014 року російські спецслужби звинуватили кількох кримчан у тероризмі та закликах до нього. Правозахисники вважають, що в цих справах відсутні чіткі докази провини цих людей, а обставини, за яких їх затримують і судять, свідчать про політичну вмотивованість цих переслідувань.

Олексій Чирній

Олексій Чирній
Олексій Чирній

Фігурант «справи Олега Сенцова». Сімферополець. Історик за освітою. До арешту був реконструктором, брав участь у відомому кримському фестивалі «Генуезький шолом».

У травні 2014 року був затриманий російськими спецслужбами за звинуваченням у підготовці терактів у Сімферополі, зокрема, у підготовці підриву пам'ятника Леніну в місті. За версією слідства, він просив місцевого студента-хіміка виготовити вибухівку для цих цілей.

Після арешту пішов на угоду зі слідством і свідчив проти інших фігурантів цієї справи. Адвокат Олексія Чирнія Ілля Новіков повідомив у суді про тортури над його підзахисним у ФСБ. Після цього його вивели зі справи.

За його свідченнями судили Сенцова і Кольченка. Історія Олексія Чирнія (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:10:57 0:00
Завантажити на комп'ютер

21 квітня 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олексія Чирнія до семи років позбавлення волі в колонії суворого режиму, визнавши винним за трьома статтями КК Росії ‒ участь у терористичному угрупованні, приготування теракту та замах на незаконне придбання боєприпасів.

Олексій Чирній провину не визнав і намагався оскаржити свій вирок, але Верховний суд Росії залишив вирок чинним.

У цій справі фігурують ще три людини ‒ Олег Сенцов, Олександр Кольченко та Геннадій Афанасьєв. Всі вони вже на волі, їх вдалося звільнити під час двох обмінів громадянами між Україною та Росією ‒ Афанасьєва у червні 2016 року, Сенцова та Кольченка у вересні 2019 року.

Олексій Чирній перебуває під арештом із 9 травня 2014 року.

Євген Каракашев

Євген Каракашев
Євген Каракашев

Євпаторієць. Активіст, дотримується анархістських переконань. Був затриманий у лютому 2018 року за звинуваченням у публічних закликах до тероризму в соцмережі «Вконтакте» (стаття 205.2 КК Росії). Йдеться про його записи в закритих чатах і про відео, яке він нібито опублікував на своїй сторінці в 2014 році. З матеріалів справи не зрозуміло, яке саме відео мається на увазі, але слідство стверджує, що воно починається словами «Гранату застосовуйте проти...» і закінчується фразою «...у вікна органів влади. Хай щастить!».

Сам активіст стверджує, що не поширював подібного відео.

У квітні 2019 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону призначив Євгену Каракашеву шість років ув'язнення. Він провину не визнав і намагався оскаржити вирок. Але в серпні 2019 року Верховний суд Росії залишив чинним рішення суду першої інстанції.

В ув'язненні Каракашев закликав росіян вийти на протести на захист своїх прав.

Під вартою перебуває з 1 лютого 2018 року.

Наріман Мемедемінов

У публічних закликах до тероризму російські спецслужби звинувачують громадського журналіста, активіста «Кримської солідарності» Нарімана Мемедемінова.

Нарімана Мемедемінова
Нарімана Мемедемінова

До арешту він жив у селі Холмівка Бахчисарайського району. Філолог за освітою, працював оператором на тепличному комбінаті. Активно співпрацював із «Кримською солідарністю», вів текстові та відеотрансляції з судів над кримськими татарами та стріми з місць проведення обшуків. У 2017 році його оштрафували за те, що він перебував поруч із будинком активіста Сейдамета Мустафаєва, коли його обшукували силовики.

Також активіст інформував про ситуацію в Криму українські та міжнародні ЗМІ.

У березні 2018 року російські силовики прийшли до нього з обшуком.

Нарімана Мемедемінова звинуватили в «публічних закликах до тероризму» (частина 2 статті 205.2 КК Росії) через відеоблог на YouTube, який активіст вів з 2013 до 2015 року. У двох роликах розповідається про заходи, організовані «Хізб ут-Тахрір».

Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону засудив його на 2 роки та 6 місяців колонії-поселення. Провину активіст не визнає.

У «Кримській солідарності» його кримінальне переслідування назвали сфабрикованим і таким, що має на меті боротьбу російських спецслужб із людьми, які висвітлюють ситуацію в Криму.

Правозахисний центр «Меморіал» наголосив, що активіст «позбавлений волі з порушеннями міжнародного та російського права».

Під арештом Наріман Мемедемінов перебуває з 22 березня 2018 року.

На волі в нього залишаються дружина та троє дітей.

Олег Приходько

Олег Приходько
Олег Приходько

Житель села Оріхове Сакського району. Коваль, проукраїнський активіст. До 2014 року займався політикою, був членом ВО «Свобода», брав активну участь у Євромайдані в Києві. Не визнає російську юрисдикцію в Криму. У жовтні був затриманий співробітниками російської ФСБ за звинуваченням у незаконному зберіганні у своєму гаражі тротилових шашок і підготовці вибуху Сакської райдержадміністрації. Перебуває під арештом. Провину не визнає.

Під арештом з 10 жовтня 2019 року. Вирок не оголошений.

На волі ‒ дружина та дочка.

Про інших кримчан, які очікують звільнення з СІЗО та в'язниць у Росії та анексованому Криму, читайте в наступних публікаціях із серії «Незабуті» на сайті Крим.Реалії.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ



XS
SM
MD
LG