У грудні 2019 року тристороння контактна група з врегулювання конфлікту на Донбасі узгодила обмін «усіх встановлених на всіх встановлених». Обмін утримуваними особами відбувся 29 грудня на КПВВ «Майорське» у Донецькій області.
Президент України Володимир Зеленський оголосив, що має намір домагатися звільнення кримчан, яких із політичних мотивів утримують в анексованому Криму та в Росії.
Раніше Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають в ув'язненні в Росії: від 113 до 115, серед них понад 80 ‒ кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри ‒ у Кримської правозахисної групи.
Більшість кримчан, які очікують обміну ‒ кримські татари, вони фігурують у низці кримінальних справ, зокрема у «справах Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат» (організації, заборонені в Росії, але дозволені в Україні). Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. Фігуранти цих кримінальних справ ‒ правовірні мусульмани.
Крим.Реалії в серії публікацій «Незабуті» розповідають про кримчан, які очікують звільнення з СІЗО та в'язниць у Росії та анексованому Криму. Про першу сімферопольську групу «справи Хізб ут-Тахрір» читайте тут, про севастопольську групу «справи Хізб ут-Тахрір» та братів Сейтосманових читайте тут. Про фігурантів «справи Таблігі Джемаат» та ялтинську групу «справи Хізб ут-Тахрір» читайте тут. Про кримських мусульман із Бахчисарая читайте тут.
До п'ятої частини публікації із серії «Незабуті» увійшли історії фігурантів так званих «справ про терористів».
Фігуранти справ про «тероризм»
З 2014 року російські спецслужби звинуватили кількох кримчан у тероризмі та закликах до нього. Правозахисники вважають, що в цих справах відсутні чіткі докази провини цих людей, а обставини, за яких їх затримують і судять, свідчать про політичну вмотивованість цих переслідувань.
Олексій Чирній
Фігурант «справи Олега Сенцова». Сімферополець. Історик за освітою. До арешту був реконструктором, брав участь у відомому кримському фестивалі «Генуезький шолом».
У травні 2014 року був затриманий російськими спецслужбами за звинуваченням у підготовці терактів у Сімферополі, зокрема, у підготовці підриву пам'ятника Леніну в місті. За версією слідства, він просив місцевого студента-хіміка виготовити вибухівку для цих цілей.
Після арешту пішов на угоду зі слідством і свідчив проти інших фігурантів цієї справи. Адвокат Олексія Чирнія Ілля Новіков повідомив у суді про тортури над його підзахисним у ФСБ. Після цього його вивели зі справи.
21 квітня 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олексія Чирнія до семи років позбавлення волі в колонії суворого режиму, визнавши винним за трьома статтями КК Росії ‒ участь у терористичному угрупованні, приготування теракту та замах на незаконне придбання боєприпасів.
Олексій Чирній провину не визнав і намагався оскаржити свій вирок, але Верховний суд Росії залишив вирок чинним.
У цій справі фігурують ще три людини ‒ Олег Сенцов, Олександр Кольченко та Геннадій Афанасьєв. Всі вони вже на волі, їх вдалося звільнити під час двох обмінів громадянами між Україною та Росією ‒ Афанасьєва у червні 2016 року, Сенцова та Кольченка у вересні 2019 року.
Олексій Чирній перебуває під арештом із 9 травня 2014 року.
Євген Каракашев
Євпаторієць. Активіст, дотримується анархістських переконань. Був затриманий у лютому 2018 року за звинуваченням у публічних закликах до тероризму в соцмережі «Вконтакте» (стаття 205.2 КК Росії). Йдеться про його записи в закритих чатах і про відео, яке він нібито опублікував на своїй сторінці в 2014 році. З матеріалів справи не зрозуміло, яке саме відео мається на увазі, але слідство стверджує, що воно починається словами «Гранату застосовуйте проти...» і закінчується фразою «...у вікна органів влади. Хай щастить!».
Сам активіст стверджує, що не поширював подібного відео.
У квітні 2019 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону призначив Євгену Каракашеву шість років ув'язнення. Він провину не визнав і намагався оскаржити вирок. Але в серпні 2019 року Верховний суд Росії залишив чинним рішення суду першої інстанції.
В ув'язненні Каракашев закликав росіян вийти на протести на захист своїх прав.
Під вартою перебуває з 1 лютого 2018 року.
Наріман Мемедемінов
У публічних закликах до тероризму російські спецслужби звинувачують громадського журналіста, активіста «Кримської солідарності» Нарімана Мемедемінова.
До арешту він жив у селі Холмівка Бахчисарайського району. Філолог за освітою, працював оператором на тепличному комбінаті. Активно співпрацював із «Кримською солідарністю», вів текстові та відеотрансляції з судів над кримськими татарами та стріми з місць проведення обшуків. У 2017 році його оштрафували за те, що він перебував поруч із будинком активіста Сейдамета Мустафаєва, коли його обшукували силовики.
Також активіст інформував про ситуацію в Криму українські та міжнародні ЗМІ.
У березні 2018 року російські силовики прийшли до нього з обшуком.
Нарімана Мемедемінова звинуватили в «публічних закликах до тероризму» (частина 2 статті 205.2 КК Росії) через відеоблог на YouTube, який активіст вів з 2013 до 2015 року. У двох роликах розповідається про заходи, організовані «Хізб ут-Тахрір».
Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону засудив його на 2 роки та 6 місяців колонії-поселення. Провину активіст не визнає.
У «Кримській солідарності» його кримінальне переслідування назвали сфабрикованим і таким, що має на меті боротьбу російських спецслужб із людьми, які висвітлюють ситуацію в Криму.
Правозахисний центр «Меморіал» наголосив, що активіст «позбавлений волі з порушеннями міжнародного та російського права».
Під арештом Наріман Мемедемінов перебуває з 22 березня 2018 року.
На волі в нього залишаються дружина та троє дітей.
Олег Приходько
Житель села Оріхове Сакського району. Коваль, проукраїнський активіст. До 2014 року займався політикою, був членом ВО «Свобода», брав активну участь у Євромайдані в Києві. Не визнає російську юрисдикцію в Криму. У жовтні був затриманий співробітниками російської ФСБ за звинуваченням у незаконному зберіганні у своєму гаражі тротилових шашок і підготовці вибуху Сакської райдержадміністрації. Перебуває під арештом. Провину не визнає.
Під арештом з 10 жовтня 2019 року. Вирок не оголошений.
На волі ‒ дружина та дочка.
Про інших кримчан, які очікують звільнення з СІЗО та в'язниць у Росії та анексованому Криму, читайте в наступних публікаціях із серії «Незабуті» на сайті Крим.Реалії.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
