Доступність посилання

ТОП новини

Нова церква України. Як піде процес її визнання іншими помісними церквами


Глава Православної церкви України митрополит Епіфаній (праворуч) в момент отримання від Вселенського патріарха Варфоломія томосу про автокефалію. Стамбул, 6 січня 2019 року
Глава Православної церкви України митрополит Епіфаній (праворуч) в момент отримання від Вселенського патріарха Варфоломія томосу про автокефалію. Стамбул, 6 січня 2019 року

Після отримання томосу і народження автокефальної помісної Православної церкви України (ПЦУ) почнеться процес визнання її з боку інших сестер-церков. Але як довго і чи цілком безпроблемно йтиме цей процес? Чи дослухаються всі предстоятелі помісних церков до закликів Вселенського патріарха Варфоломія і президента Петра Порошенка визнати нову церкву України? В тих, хто стежить за ситуацією в православному світі, є очікування, що більшість помісних церков визнають нову церкву.

Новостворена Православна церква України стала автокефальною помісною церквою – однією з 15 помісних церков, які утворюють світову православну родину.

Отримавши томос з рук Вселенського патріарха Варфоломія 6 січня 2019 року, митрополит Київський і всієї України Епіфаній став братом іншим предстоятелям помісних церков, а українська церква – церквою-сестрою.

Тепер має розпочатись процес визнання з боку інших церков.

Перед врученням томосу патріарх Варфоломій надіслав листа всім предстоятелям помісних церков, в якому висловив сподівання, що його брати-предстоятелі знають про «бажання і висловлені прагнення України» отримати автокефалію. Він також висловив надію, що українську церкву буде визнано іншими церквами, і що митрополита Київського та всієї України мають згадувати в диптиху після Православної церкви Чеських земель та Словаччини – тобто на 15-му місці.

«Якщо ми вирішимо ігнорувати наших братів, які переживають моменти агонії в Україні, ми не будемо мати ніякого виправдання у судний день», – наголосив патріарх Варфоломій у своєму листі.

А президент України Петро Порошенко закликав помісні православні церкви світу визнавати автокефальну ПЦУ під час різдвяної літургії в Софійському соборі, першого богослужіння після надання томосу.

«Ми закликаємо всі світові православні церкви визнавати її (ПЦУ) як сестру, згадувати під іменем – «Святіша церква України», як таку, що має своєю кафедрою історичне місто Київ. Серце Києва – Свята Софія. І її тисячолітні стіни дочекалися на подію, про яку мріяло не одне покоління українців», – сказав президент Порошенко.

Президент Петро Порошенко та митрополит Епіфаній заносять томос до Святої Софії в Києві на Різдово. 7 січня 2018 року.
Президент Петро Порошенко та митрополит Епіфаній заносять томос до Святої Софії в Києві на Різдово. 7 січня 2018 року.

​Фактори, що сприяють визнанню

Є кілька факторів, що дають підстави сподіватися на визнання без зайвих затримок нової автокефальної церкви України іншими церквами.

  • По-перше, створення ПЦУ відбулося канонічно, і що церква-мати дала автокефалію церкві-доньці, що томос було оформлено і видано канонічно і вручено, без жодних порушень;
  • ПЦУ погодилась з рекомендацією Константинополя і пристала на «скромнішу» модель митрополії на чолі з митрополитом, а не патріархат із патріархом – принаймні поки що;
  • Було враховано побажання Константинополя і патріарх Філарет і митрополит Макарій не висували свої кандидатури на предстоятеля нової церкви;
  • Що в Об’єднавчому соборі брали участь і представники і УПЦ (МП), які до того ж, як очікується, посядуть чільні місця в ієрархії ПЦУ;
  • Що перехід парафій до нової церкви, який вже обчислюється десятками, відбувається мирно і безконфліктно;
  • Що патріарх Варфоломій діє з витримкою і не піддається, за висловом одного видання, на «істерику з боку РПЦ», а митрополит Епіфаній під час Різдвяного богослужіння у Софійському соборі повівся благородно і згадав предстоятелів усіх помісних православних церков, у тому числі і патріарха РПЦ Кирила.

«Предстоятель української церкви згадав предстоятелів всіх інших помісних православних церков. Зробив він це згідно з диптихом Константинопольського патріархату, згідно зі схемою та традицією православного богослужіння», – прокоментував Андрій Юраш, глава департаменту з питань релігій Міністерства культури.

Ще фактором, який сприятиме визнанню, є активна підтримка автокефалії з боку української влади – і це виводить тему визнання на міждержавний рівень, а не лише на рівень суто церковної дипломатії Константинополя.

Ситуація в православному світі

Цю ситуацію авторитетний грецький сайт, який висвітлює православну тематику, Orthodoxia.info, назвав «бойовими таборами», пояснюючи, що церкви-сестри розділилися в українському питанні.

На думку сайту, визнання займе певний час, і для багатьох предстоятелів визнання нової церкви «стало головним болем», враховуючи, як розійшлися позиції Константинополя і Москви.

Важко проаналізувати ступінь сили кожної церкви та віднести напевно їхніх предстоятелів до того чи іншого табору
Андреас Лударос

«Наразі важко проаналізувати ступінь сили кожної церкви та віднести напевно їхніх предстоятелів до того чи іншого табору», – пише на сайті його редактор Андреас Лударос.

Важливою буде позиція давніх патріархатів, де найавторитетніший, перший за честю у світовому православ’ї – Вселенський патріарх – дарував томос і поросив інших братів-предстоятелів визнати нову церкву, яка вже тепер має томос.

Другим в диптиху є Александрійській патріархах і очолює його патріарх Феодор Другий. За традицію з давніх часів, цей патріарх має дуже солідний титул і серед іншого називається «Тринадцятим апостолом» і «Суддею всесвіту».

Вселенський патріарх Варфоломій (справа), Александрійський патріарх Феодор Другий (посередині) та глава РПЦ патррарх Кирил під час служби в Стамбулі після одного з синаксів Константинопольської церкви.
Вселенський патріарх Варфоломій (справа), Александрійський патріарх Феодор Другий (посередині) та глава РПЦ патррарх Кирил під час служби в Стамбулі після одного з синаксів Константинопольської церкви.

Як пишуть, сам патріарх, який не так недавно побував в Одесі, може й хотів би відіграти роль посередника між Москвою та Константинополем і зайняти нейтральну позицію в українському питанні, але «насправді Александрійський Синод, як виглядає, не хоче йти цим шляхом», а воліє зайняти вичікувальну позицію, і відтак є сподівання на визнання ПЦУ з боку Александрії.

Щодо Антіохійської церкви, яку очолює Іоанн Десятий, то вона до війни в Сирії не виступала проти автокефалії для Києва та підтримувала спільні заяви решти православних церков на чолі з Константинополем.

Антіохійський патріарх Іоанн Десятий під час відвідин Чорногорії. 15 листопада 2018 року
Антіохійський патріарх Іоанн Десятий під час відвідин Чорногорії. 15 листопада 2018 року

Наприклад, під час собору найдавніших православних церков у 2011 році патріархи відкинули претензії РПЦ на Україну. Зараз, однак, ця церква відкинула ідею томосу для України та підтримала УПЦ (МП).

Антіохійський патріархат перебуває в сфері впливу російської церкви
Дмитро Горєвой

«Антіохійський патріархат перебуває в сфері впливу російської церкви, – пояснює український релігієзнавець Дмитро Горевой. – Великий вплив має присутність російських військ в Сирії».

Ще один давній патріархат – Єрусалимський – має престиж того, що він розташований в Єрусалимі, а звідти веде історію світове Християнство.

Президент України Петро Порошенко і патріарх Святого Граду Єрусалима і всієї Палестини, Сирії, Аравії, всього Зайордання Феофіл ІІІ. Єрусалим, 30 вересня 2016 року.
Президент України Петро Порошенко і патріарх Святого Граду Єрусалима і всієї Палестини, Сирії, Аравії, всього Зайордання Феофіл ІІІ. Єрусалим, 30 вересня 2016 року.

«Дуже неймовірно, щоби Церква на Святій Землі поставила під сумнів авторитет Вселенського патріарха», – зазначає Лударос, вважаючи, що Єрусалимська церква визнає ПЦУ без проблем.

Європейські патріархати

Окремо виносять позицію Сербської церкви, яку очолює патріарх Іриней. Вже після надання томосу Православній церкві України Іриней сказав, що Константинопольський патріарх ухвалив «політичне рішення, узаконивши розкол».

Але при цьому Іриней зауважив, що Сербська церква «не вболіває за жодну зі сторін, а керується лише канонами».

Глава РПЦ патріарх Кирил з Сербським патріархом Іринеєм у Белграді. 14 листопада 2014 року
Глава РПЦ патріарх Кирил з Сербським патріархом Іринеєм у Белграді. 14 листопада 2014 року

Оглядачі зауважують, що Сербська церква не має нічого проти Української церкви як такої, а радше керується міркуванням про те, що український томос може активізувати зусилля православних церков Македонії та Чорногорії активніше домагатись автокефалії.

Під час візиту до Белграда на початку липня минулого року з патріархом Іринеєм зустрічався президент Петро Порошенко.

Болгарська церква, яка разом з Антіохійською та Грузинською, а також РПЦ, не брала участь у Всеправославному соборі на Криті у 2016 році, який збирав патріарх Варфоломій, нині активно не виказує позицію з українського питання.

Болгарський патріарх Неофіт
Болгарський патріарх Неофіт

Хтось вважає Болгарську церкву близькою до РПЦ, а хтось каже, що це є перебільшенням. Відомо, наприклад, що речник Болгарської церкви митрополит Даниїл якось запитав, чому раніше патріарх Варфоломій не визнав українську автокефалію.

Румунська церква, як вважається, може бути однією з перших, хто визнає українську сестру – патріарх Варфоломій брав участь в освяченні найвищого православного храму у світі в Бухаресті наприкінці 2018 року і його тепло приймав Румунський патріарх Даниїл.

Румунський патріарх Даниїл під час освячення собору в Бухаресті, 25 листопада 2018 року
Румунський патріарх Даниїл під час освячення собору в Бухаресті, 25 листопада 2018 року

«Я впевнений, що Румунська православна церква братиме участь у збереженні єдності і праведності церкви», – сказано в посланні Вселенського патріарха єпископату Румунської церкви коли він був у Бухаресті і в якому він просив визнати українську автокефалію.

Вселенський патріарх Варфоломій благословляє вірян під час освячення нового собору в Бухаресті. 25 листопада 2018 року
Вселенський патріарх Варфоломій благословляє вірян під час освячення нового собору в Бухаресті. 25 листопада 2018 року

Щодо Польської православної церкви та Православної церкви Чеських земель та Словаччини, то грецький сайт називає їх одними з «найбільш русофільських», а з іншого боку, офіційний Київ активно вів роботу в Польщі, Чехії та Словаччини в плані церковного визнання ПЦУ.

Грузинська церква

Ще один патріархат – Грузинська православна церква (ГПЦ). Вона повідомила 6 січня, в день отримання українського томосу, що висловить свою чітку позицію щодо отримання канонічної автокефалії ПЦУ, коли ознайомиться з тестом томосу. Про це сказав місцеблюститель патріаршого престолу ГПЦ митрополит Сенакський і Чхороцкуйський Шіо (Муджирі).

Він додав, що дата нового Синоду, який має розглянути це питання, ще не відома. А грузинські ЗМІ нагадують, що Синод збирається взимку і влітку, і що після грудневого засідання тепер Синод має зібратися десь на початку червня.

86-річний патріарх Грузинської православної церкви Ілля Другий
86-річний патріарх Грузинської православної церкви Ілля Другий

У Грузинській церкві є побоювання, що в разі підтримки української автокефалії, РПЦ може офіційно відібрати з її підпорядкування територію сепаратистських регіонів Абхазії та Південної Осетії, які наразі непідконтрольні ГПЦ фактично, але РПЦ формально визнає ці регіони канонічною територією Грузинської православної церкви.

Як би там не було, багато грузинських церковних діячів, політиків та оглядачів наполягають на визнані ПЦУ.

Українська церква заслуговує автокефалію канонічно, морально і політично
Леван Сутідзе

Скажімо, релігійний оглядач часопису «Табула» Леван Сутідзе зазначає: «Грузинська православна церква крутиться на «російській орбіті», і Синод це не раз підтверджував. Не важливо, скільки членів Синоду підтримують автокефалію Української церкви. Головне – це позиція Католикоса-патріарха Грузії Іллі Другого. Проти його волі не піде жоден член Синоду», – вважає Сутідзе.

«Таке затягування українського питання – це велика ганьба, особливо коли члени Синоду дуже добре розуміють, що українська церква заслуговує автокефалію канонічно, морально і політично. Невже Грузинська церква не пам’ятає, що сама була поневолена Російською імперією?!» – додає грузинський оглядач.

Я впевнений, що рішення Священного синоду будуть відповідати державним інтересам Грузії і канонічному законодавству
Давід Бакрадзе

А лідер руху «Європейська Грузія», екс-спікер парламенту Давід Бакрадзе, наприклад, сказав: «Український народ, українська церква, українські віряни – вони дійсно заслужили незалежну і автокефальну церкву… Що стосується Грузинської церкви… я впевнений, що рішення Священного синоду (ГПЦ) будуть відповідати державним інтересам нашої країни і канонічному законодавству».

Решта церков

Щодо Албанської церкви, то архієпископ Анастасій «не повернеться спиною до Фанара», як зауважує сайт Orthodoxia.info, маючи на увазі під Фанаром район Стамбула, де розташований Вселенський патріархат.

Архієпископ Анастасій з Албанської церкви не повернеться спиною до Фанара
Сайт Orthodoxia

Так само й Кіпрська церква, на чолі якої архієпископ Хризостом, завжди підтримує Константинополь і він був одним з кількох предстоятелів, які відкрито підтримали патріарха Варфоломія в українському питанні.

Щодо Грецької церкви, то вона, як очікується, не піде проти патріарха Варфоломія, а той факт, що митрополит Епіфаній вчився в Афінському університеті і говорить грецькою, може бути додатковим аргументом на користь визнання ПЦУ Елладською церквою.

Ті, хто не висловлювався, як от Грецька церква, стають на бік Вселенського патріарха
Іліас Коусковеліс

«Союзники (Москви) – Сербія, Болгарія, і, природньо, Антіохійський патріархат – завдяки своїй близькості до Сирії і відносинам Росії з режимом Асада. Ті, хто не висловлювався (з українського питання) як от Грецька церква, стають на бік Вселенського патріарха», – вважає професор міжнародних відносин Університету в Північній Греції Іліас Коусковеліс.

А коментатор Нікос Констандарас пише в колонці в газеті The New York Times, що на позицію РПЦ можуть пристати Польська, Сербська церкви та Антіохійський патріархат.

«Як і в більшості розколів в історії Християнства, нинішній також визначається як realpolitik та національними інтересами, так і догмами. Канонічні норми можуть визначати політичну поведінку, так само, як і політика часто впливає на церковний хід подій», – зазначає оглядач.

Томос про автокефалію Української церкви в Софійському соборі в Києві, 7 січня 2018 року
Томос про автокефалію Української церкви в Софійському соборі в Києві, 7 січня 2018 року

А почесний патріарх Філарет не так давно спрогнозував, що українську церкву визнають всі – окрім РПЦ, а також Сербської та Антіохійської церков.

У майбутньому всі православні церкви визнають українську церкву. Чому? Тому що вона велика
Патріарх Філарет

В інтерв’ю Радіо Свобода він проте зазначив, що в перспективі всі церкви визнають українську – включно з російською.

«Томос Вселенського патріарха Варфоломія підтримує зараз багато помісних церков. Деякі православні церкви не підтримають. Але у майбутньому підтримають всі. Іншого шляху немає, – сказав Філарет. – І в майбутньому всі православні церкви визнають українську церкву. Чому? Тому що вона велика».

XS
SM
MD
LG