ФСБ звинувачує 25 кримських татар ‒ фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» ‒ у намірах захопити владу в Росії. Нові звинувачення з'явилися через рік після арешту підозрюваних. Йдеться про статті 30 та 278 Кримінального кодексу Росії, які передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 12 до 20 років.
При цьому основним звинуваченням щодо заарештованих залишається участь в організації «Хізб ут-Тахрір», яку визнали терористичною в Росії та анексованому нею Криму. На півострові вже налічуються загалом десять «справ Хізб ут-Тахрір», за якими проходять 67 осіб: двоє з них уже вийшли на свободу, відбувши свій термін покарання, а найсуворіший вирок ‒ 19 років в'язниці – призначили Мусліму Алієву з Ялти. Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав фігурантів цих справ політв'язнями. Про нові звинувачення проти них йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримський адвокат Еміль Курбедінов розповів Крим.Реалії, коли та навіщо російські силовики стали вперше інкримінувати фігурантам «справ Хізб ут-Тахрір» підготовку до насильницького захоплення влади.
До слідчих груп входять десятки слідчих, а у них під час роботи над такими справами служба розраховується за принципом «рік за півтора»Еміль Курбедінов
– Для мене це ялтинська справа та перша бахчисарайська група ‒ Енвер Мамутов. Тоді слідство в ялтинській справі дуже затягнулося ‒ воно тривало понад рік ‒ і в підсумку йому висунули ту ж статтю 278. Причому диспозиція була просто переписана з Кримінального кодексу, а все, що ФСБ вважала доказами у статті 205.5 ‒ участь у «Хізб ут-Тахрір» ‒ потрапило і в це звинувачення. Тобто вийшли два шаблонних звинувачення з однаковими доказами, але при цьому статті різні. Інші докази не збиралися, просто ставили паралельно ‒ ми вважаємо такі звинувачення абсурдними. Для чого це робиться? У деяких випадках це допомагає ФСБ збільшити терміни розслідування при затягуванні справи. До слідчих груп при цьому входять десятки слідчих, а у них під час роботи над такими справами служба розраховується за принципом «рік за півтора».
За оцінкою Еміля Курбедінова, російські силовики, як правило, копіюють основні звинувачення у кримських «справах Хізб ут-Тахрір» із рішення Верховного суду Росії про заборону цієї організації.
Часто на судових засіданнях політв'язні говорять: «Як ті, хто сам захопив владу в Криму, можуть звинувачувати нас у захопленні влади?»Еміль Курбедінов
– У вироках велика частина просто вирізана з цього рішення 2003 року. Це абсолютно формальний підхід, і жодній тезі в обвинувальному висновку ми не знаходимо підтверджень. Це фантазії релігієзнавців і припущення слідчих ФСБ. Виходять формальні звинувачення, формальні суди, формальні продовження арештів і формальні вироки. Нічому з того, що там говориться, ви не знайдете доказів у матеріалах справи ‒ є всього лише розмови людей. ФСБ посилається на висновки експертів, які стверджують, що «Хізб ут-Тахрір» хоче збудувати всесвітній халіфат, зокрема на території Росії. Юридично це не витримує жодної критики. Часто на судових засіданнях політв'язні говорять: «Як ті, хто сам захопив владу в Криму, можуть звинувачувати нас у захопленні влади?». Це цілковитий абсурд.
Експерт російського правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс зазначає, що в Росії силовики почали використовувати практику додаткових звинувачень у «справах Хізб ут-Тахрір» ще на початку 2010-х.
‒ Вона характерна у першу чергу для групових справ. Така «добавка» переслідує кілька практичних цілей. По-перше, посилення покарання там, де є бажання жорстоко покарати людей ‒ особливо незгодних зі звинуваченням, особливо тих, хто активно протестує, тощо. По-друге, великі групові справи силовики не встигають розслідувати за рік, і за однією тільки статтею 205.5 у них закінчується термін утримання під вартою, а додаткове звинувачення за статтею 278 дозволяє продовжувати арешт ще на рік. У багатьох справах помітно, що силовики роблять саме так. По-третє, це спосіб маніпуляції підслідними: часто в межах однієї справи комусь висувають цю статтю, а комусь ні, примушуючи обвинувачених до співпраці, до визнання провини та свідчення проти інших.
Сергій Давідіс вказує на те, що використання одних і тих же доказів для звинувачення за різними кримінальними статтями «суперечить самим принципам права».
‒ Що стосується зв'язку між створенням всесвітнього халіфату і підготовкою до захоплення влади в Росії, це некоректна конструкція з кількох причин. Фактично ніде не описано входження частин Росії до складу халіфату. Це чисто доктринальне вчення, адже необхідність встановлення халіфату описана в Корані, це їхнє ідеальне уявлення про світ. Вони описують і обговорюють лише мирні способи досягнення цієї мети. Словом, є якесь релігійне сподівання: щоб своєю ревною мирною поведінкою мусульманин прагнув до того, щоб це сталося. Що ж, люди мають право вірити у всесвітній халіфат, згодні ми з цим чи ні. За Кораном «Хізб ут-Тахрір» також передбачає це, але тут саме теоретичні міркування, які стосуються якогось невизначеного майбутнього.
Адвокат російського правозахисного центру «Агора» Олександр Попков також вважає додаткові звинувачення у «справах Хізб ут-Тахрір» технологією ФСБ.
ФСБшників не влаштовувало, що робота велика, якісь жахливі звинувачення в тероризмі, а людям дають терміни від 5 до 12 роківОлександр Попков
– Стаття 278 передбачає три постулати: насильницьке захоплення влади, насильницьке утримання влади та насильницьку зміну конституційного ладу. На практиці найчастіше застосовується саме насильницьке захоплення, яке переважно ставиться в провину фігурантам «справ Хізб ут-Тахрір». Судді не бачать алогічності й абсурдності цієї статті стосовно мирних зібрань навіть тієї організації, яку визнали терористичною. Мені здається, спочатку це звинувачення запровадили, оскільки люди отримували не дуже великі терміни за участь у «Хізб ут-Тахрір». ФСБшників не влаштовувало, що робота велика, якісь жахливі звинувачення в тероризмі, а людям дають терміни від 5 до 12 років ‒ і ось, щоб помститися фігурантам, стали додавати цю тяжку статтю. У результаті з'являються формулювання на кшталт: «підготовка до підготовки насильницького захоплення влади».
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
