Знайдена під Азовським морем вода виявилася непридатною для подачі в водопровідні мережі Криму через високу мінералізацію. Про це повідомив підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов, пишуть кримські та російські ЗМІ.
«Там вона якась є. Вона не глибоко, проблем дістати її немає. Річ у тому, що, швидше за все, мінералізація висока. А з високою мінералізацією який сенс? Це очищати треба», – цитує Аксенова видання «Вести Крым».
При цьому Аксенов уточнив, що кримські очисні станції не впораються з необхідними для півострова обсягами такої води, тому про проєкт із видобутку води з дна Азовського моря, за його словами, «доведеться забути».
«Очистити на добу мільйон кубометрів або два – це нереально. У такій ситуації доведеться цей проєкт забути і ставити дві опріснювальні установки у Фрунзе і в Ялті – це єдиний вихід із ситуації. Іншого взагалі немає», – цитує російського главу Криму провладне видання «Крыминформ».
За словами Аксенова, Бештерек-Зуйський водозабір є останнім розвіданими місцем зі зрозумілою кількістю придатної для мереж Криму води та єдиним перспективним джерелом у Сімферопольському районі.
«Інших родовищ у зоні Сімферополя, які перспективно могли б бути розроблені й дати пристойний обсяг води в мережу, немає. Науці, принаймні сьогодні, про це невідомо», – додав Аксенов.
5 травня віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін заявив, що для забезпечення Криму водою з липня почнуть бурити свердловини в Азовському морі.
У червні Хуснуллін заявив, що геологорозвідка, яка велася в Азовському морі, показала, що під дном моря є прісна вода.
Російський уряд повідомляв раніше про плани виділити Криму і Севастополю ще 5 млрд рублів на ліквідацію втрат у мережах водопостачання.
Мінекономрозвитку Росії повідомило 20 квітня, що Криму і Севастополю виділили додатково кошти у вигляді субсидії з резервного фонду російського уряду в обсязі 1,134 і 2,148 млрд рублів відповідно. Ці кошти, як уточнили в міністерстві, призначені для вирішення проблем із водопостачанням.
Віцепрем'єр-міністр Росії Марат Хуснуллін, перебуваючи в Криму, запевнив, що півострів «забезпечений водою на найближчі роки». Він також анонсував на початок літа старт робіт із буріння свердловин для забезпечення півострова технічною водою.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
