Представник української делегації в тристоронньої контактній групі (ТКГ) з врегулювання ситуації на сході України Олексій Арестович відреагував на побоювання російського президента Володимира Путіна щодо «розміщення в Україні баз НАТО під виглядом навчальних центрів, щоб направити ракети на Москву».
«Путін дограється до того, що українські ракети будуть спрямовані на Москву в найближчому майбутньому з однієї простої причини, що ми працюємо над ракетною програмою. І наші ракети оперативно-тактичного рівня зможуть діставати до Москви. Це паритетні дії у відповідь на дії Росії. Якби не було цієї агресії, ніколи б українські ракети ні на яку Москву не були б спрямовані», – сказав в інтерв'ю телеканалу «Дом» Арестович.
Реакції Кремля на такі висловлювання представника ТКГ поки немає.
У цьому ж інтерв'ю Арестович сказав, що Кремль сам спровокував зближення України з НАТО і порадив Росії вивести свої війська з Криму і Донбасу.
Президент Росії Володимир Путін, виступаючи 21 жовтня на засіданні дискусійного клубу «Валдай», заявив, що реальну загрозу для Росії становить військова присутність НАТО в Україні. «Формальне членство (України) в НАТО може не відбутися, а військове освоєння території вже триває», – сказав Путін, додавши водночас, що заяви міністра оборони США Ллойда Остіна, який побував минулого тижня в Києві, по суті відкривають Україні двері в НАТО. «І, звісно, нас це турбує», – додав Путін.
18 жовтня голова МЗС Росії Сергій Лавров повідомляв, що Росія з 1 листопада припиняє роботу свого постійного представництва при штаб-квартирі НАТО, а також інформаційного бюро НАТО в Москві.
Лавров назвав дії Росії відповіддю на позбавлення акредитації восьми співробітників російського постійного представництва в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Минулого тижня в Брюсселі відбулася дводенна зустріч міністрів оборони країн НАТО. Її учасники затвердили всеосяжний план захисту членів союзу і обговорили шляхи його адаптації до нових загроз, у тому числі – від Росії.
6 жовтня голова МЗС України Дмитро Кулеба повідомляв, що необхідна більша присутність НАТО в Чорному морі після ситуації з російською анексією Криму та подальшою мілітаризацією півострова.
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
