Доступність посилання

ТОП новини

«Кремль шукає слабкі місця Заходу». Чому Росія розриває відносини з НАТО


Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступає на пресконференції в штаб-квартирі Північноатлантичного союзу в Брюсселі, 4 грудня 2013 року. Архівне фото

Вступ України в НАТО став би «вкрай небезпечним кроком», на який Москва реагуватиме «відповідним чином», ‒ про це 21 жовтня повідомив в інтерв'ю «РИА Новости» заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко. За його словами, будь-який крок у цьому напрямку «матиме наслідки».

Так Андрій Руденко прокоментував висловлювання міністра оборони США Ллойда Остіна, який раніше зазначив, що треті країни не мають права вето в питанні вступу України в НАТО, а Вашингтон підтримує Київ у його прагненнях. Разом із тим Росія вирішила припинити з 1 листопада роботу свого постійного представництва при штаб-квартирі НАТО, а також інформаційного бюро Альянсу в Москві.

На початку жовтня з Брюсселя вислали вісім російських дипломатів, яких у НАТО назвали співробітниками розвідки під прикриттям, також із 1 листопада колектив російського постпредства скоротили б удвічі, до 10 осіб. Тепер же Росія повністю припиняє контакти з НАТО.

Про можливі наслідки цього демаршу в контексті протистояння Росії із Заходом і кримського питання йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на пресконференції 19 жовтня звинуватив у розриві контактів саме НАТО:

«Будь-яких інформаційних обмінів зі штаб-квартирою Північноатлантичного альянсу давно вже немає. Найголовніше те, що були обрізані ‒ офіційно було про це сказано ‒ усі контакти між військовими. Тоді про яку втрату можливості для діалогу йдеться? Два роки тому... пропонували домовитися про відведення навчань від лінії зіткнення між Росією та НАТО на певну відстань, про мінімальні дистанції, які не можуть порушуватися бойовими літаками й кораблями. І багато іншого там було запропоновано. Просто стіна мовчання. При цьому Міністр закордонних справ Німеччини говорить, що Росія своїм кроком показує, що вона не готова до переговорів. Я щойно вам сказав, як ми були готові до переговорів і як НАТО нас просто ігнорує вже не один рік. У таких висловлюваннях, оцінках західних представників звучить і розуміння програшності своєї позиції, і бажання звалити на когось провину, і нестача дипломатичної культури».

Український політолог, голова громадської ліги «Україна ‒ НАТО» Сергій Джердж висловив Крим.Реалії думку, що відмова Росії від будь-яких контактів з Альянсом свідчить про слабкість і недалекоглядність Кремля.

В реальності жодної загрози немає: Росія як і Україна колись була стратегічним партнером НАТО, але сама себе викреслила
Сергій Джердж

– Це гірше для Росії. Почалося все з того, що НАТО викрило російських розвідників ‒ виходить, коли Росії вдається шпигувати, дипломатичне представництво їй необхідне, а якщо займатися саме дипломатичною роботою, то ні. Але ж якщо в Кремлі кажуть про загрозу з боку НАТО ‒ Росії тим більше потрібні представники при Альянсі, щоб вивчати ситуацію, вести діалог тощо. Причому в реальності жодної загрози немає: Росія як і Україна колись була стратегічним партнером НАТО, але сама себе викреслила. Нагадаю, що Франція будувала для Росії «Містралі», Німеччина ‒ танковий полігон, а під Ульяновськом була натівська база, яка працювала з логістики на Афганістан. Я думаю, що керівництво Росії не боїться Альянсу, тому що воно спокійнісінько купує дачі в країнах-учасницях та посилає туди навчатись своїх дітей.

Сергій Джердж, український політолог, голова громадської ліги «Україна – НАТО»
Сергій Джердж, український політолог, голова громадської ліги «Україна – НАТО»

При цьому нинішнє російське керівництво ніколи не змириться з перспективою вступу в НАТО України, зазначає Сергій Джердж.

‒ Тому що в межах НАТО Україна стане сильнішою країною в військовому плані, а в межах Євросоюзу ‒ розвиненішою країною в економічному плані. Росія розцінює це як дуже поганий сценарій, звідси всі страшилки й вигадки. Наприклад, не було жодних домовленостей щодо не розширення НАТО на схід ‒ це все російська пропаганда. Якби таке обіцяв генеральний секретар Альянсу, були б документи щодо цього. Де є такі папери, записи? Такого не існує.

Своєю чергою російський політичний оглядач, редактор відділу політики «Новой газеты» Кирило Мартинов вважає односторонній демарш Росії проти НАТО свідченням її образи на весь Захід.

Росія все одно зацікавлена в контактах із західними військовими, і вони триватимуть, але стануть менш систематичними та адекватними
Кирило Мартинов

– Мені здається, ми спостерігаємо істеричний шантаж із боку російської влади. НАТО не вчиняло ніяких ворожих дій останніми місяцями й роками та не давало жодних підстав для того, щоб російська влада згорнула цю співпрацю. Очевидно, це спроба напівдипломатичного та трохи військового характеру позначити, що нинішні умови взаємодії неприйнятні для російської сторони, що вона глибоко ображена на колективний Захід. Єдиний раціональний привід для цього ‒ нові документи НАТО, які вказують на Росію як на потенційну військову загрозу, але тут нічого такого немає. Це нормальний стратегічний аналіз, ним усі країни у світі займаються. Парадокс у тому, що Росія все одно зацікавлена в контактах із західними військовими, і вони триватимуть, але стануть менш систематичними та адекватними.

Кирило Мартинов, російський політичний оглядач
Кирило Мартинов, російський політичний оглядач

За оцінкою Кирила Мартинова, такий розвиток подій уперше після закінчення Холодної війни створює відчутну загрозу виникнення ядерної кризи між Росією та країнами НАТО.

Своєю чергою керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук вказує на те, що бачити в НАТО сильний військовий блок у протистоянні з Росією некоректно.

Стратегія стримування Росії на північно-східному фланзі у НАТО існує, але щодо Чорноморського регіону її поки немає
Павло Лакійчук

– Хоча сам розрив відносин між Росією й НАТО не впливає на поточну ситуацію, з дипломатичної точки зору це жорсткий сигнал. З іншого боку, говорити про загрозу НАТО для Росії дуже складно, так само як і про боєздатність Альянсу, тому що це коаліція з великої кількості держав, де рішення ухвалюються консенсусом. Поки політичний консенсус щодо якогось питання буде досягнутий, мине дуже багато часу, необхідного для ведення бойових дій. Тобто НАТО може відбити якусь загрозу з боку Росії, захистити своїх союзників, але здійснити превентивні дії ‒ це навряд чи. Це блок насамперед безпековий, а не військовий, і політична складова в Альянсі превалює над військовою. В принципі, стратегія стримування Росії на північно-східному фланзі у НАТО існує, але щодо Чорноморського регіону її поки немає.

Павло Лакійчук, керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
Павло Лакійчук, керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»

Тим часом український політолог Олеся Яхно бачить у російському демарші щодо НАТО риси загальної тактики Кремля на міжнародній арені.

На Заході починають розуміти, що логіка «не провокуймо Росію, і тоді все буде добре» вже не працює
Олеся Яхно

– Очевидно, що в Росії загострюються відносини і з НАТО, і з Європейським союзом. Вона використовує так звану тактику зламу: політика Кремля призвела до того, що Росію вигнали з Великої вісімки, вона потрапила під санкції, ‒ і взяли гору такі міркування, якщо не хочеться наздоганяти й конкурувати, треба просто обвалювати міжнародні інституції. Все це триває на різних напрямках, і я думаю, на Заході починають розуміти, що логіка «не провокуймо Росію, і тоді все буде добре» вже не працює. Навпаки, Кремль прагне знайти слабкі місця західних країн та організацій і зайти через них. Мені здається, зараз Захід починає переглядати свою колишню тактику.

Олеся Яхно, український політолог
Олеся Яхно, український політолог

На думку Олесі Яхно, в контексті Криму зараз загострюється питання безпеки в Азовському та Чорному морях, особливо після червневого проходження британського есмінця «Дефендер» поблизу узбережжя півострова, який викликав бурхливу негативну реакцію з боку керівництва Росії. Павло Лакійчук висловлює сподівання, що після останнього візиту міністра оборони США Ллойда Остіна до Києва Вашингтон зробить конкретні кроки в посиленні регіональної безпеки на Чорному морі в партнерстві з Україною.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Мілітаризація Криму

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.

У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.

У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».

У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.

Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

XS
SM
MD
LG