Австрія висловила підтримку ініціативи України щодо створення «Кримської платформи» і відправить голову австрійського МЗС Александера Шалленберга для участі в саміті 23 серпня в Києві.
Про це українському інформагентству «Укрінформ» повідомили у федеральному міністерстві європейських і міжнародних справ Республіки Австрія.
«Австрія буде представлена головою МЗС Александером Шалленбергом. І цією участю міністра закордонних справ Шалленберга Австрія подає чіткий сигнал про те, що підтримує українську ініціативу зі створення «Кримської платформи», – заявили в австрійському МЗС.
Коментуючи позицію Австрії щодо «Кримської платформи», в дипломатичному відомстві підкреслили, що «Австрія вітає ініціативу України зібрати разом міжнародне співтовариство для того, щоб питання неприпустимості незаконної анексії Криму та її наслідків залишалося в міжнародному порядку денному».
«Повага до міжнародного права і повага до територіальної цілісності є наріжним каменем європейського порядку безпеки. Тому Австрія засуджує незаконну анексію і мілітаризацію Кримського півострова Росією і підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів», – повідомили в МЗС Австрії.
Вже 33 країни підтвердили участь в установчому саміті «Кримської платформи», запланованому на 23 серпня у Києві, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомляв, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України.
4 серпня Дмитро Кулеба повідомляв, що кількість підтверджених країн-учасників «Кримської платформи» досягла 31.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
