У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону сторона захисту розпочала допит першого прихованого свідка у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір».
Як розповів у коментарі Крим.Реалії адвокат Назім Шейхмамбетов, засідання «було багатим на події».
Так, на думку Шейхмамбетова, в ході допиту секретного свідка з'ясувалося, що його слова – «просто виклад історій, які нічого спільного з реальними фактами не мають».
«Свідок каже про те, що він мав дружні стосунки з Едемом Смаїловим. На уточнюючі запитання щодо Смаїлова, про склад його сім'ї, місце проживання, місце роботи – свідок ухилявся від відповідей і відповідав неоднозначно. Це демонструє той факт, що свідок ніяких дружніх відносин з Едемом Смаїловим не мав, і по суті це неправда. Також свідок стверджував що Марлен Асанов висловлював негативне ставлення до органів влади. За словами свідка, це сталося під час одного з обшуків, однак про який обшук йдеться – свідок не сказав», – повідомив Назім Шейхмамбетов.
Адвокат вважає, що докази, які представляє сторона звинувачення в суді, це висловлювання фігурантами справи своєї думки.
«Крім цього свідок, пояснюючи, в чому саме полягала пропаганда нетерпимості з боку наших підзахисних, говорив, що наші підзахисні висловлювали негативне ставлення до приєднання Криму до Росії, висловлювали своє негативне ставлення в зв'язку з порушенням прав кримських татар. Це все яскраво ілюструє, що предметом доказів у цій справі не є якісь дії, які прийнято вважати в юридичній площині терористичними», – резюмував захисник.
Раніше адвокат Айдер Азаматов повідомив, що графік судових засідань, складений у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір», порушує право фігурантів справи на захист і не дає їм підготуватися до судових засідань.
До цього в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону сторона звинувачення почала зачитувати результати стаціонарної психіатричної експертизи фігурантів другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
15 листопада 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати цю справу по суті.
У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір'яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії і окупованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
