Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова під час робочого візиту в зону проведення ООС у Станиці Луганській 21 січня поінформувала голову ОБСЄ Едді Раму про 115 українських політв'язнів, які досі перебувають у місцях несвободи на території Росії і анексованого Криму.
«Серед зазначених громадян України є такі, хто перебуває в місцях несвободи вже понад п'ять років. 86 осіб – це кримські татари, яким інкримінується організація діяльності терористичної організації і участь у діяльності такої організації, організація діяльності екстремістської організації, членство в забороненій у Росії організації «Хізб ут-Тахрір», – написала Денісова на своїй сторінці в Facebook.
За словами омбудсмена, вона акцентувала увагу Едді Рами на те, що деякі громадяни України перебувають у критичному стані. Вони потребують термінового обстеження і кваліфікованої медичної допомоги. Зокрема, це Рефат Алімов, Ернес Аметов, Валентин Виговський, Арсен Джеппаров, Володимир Дудка, Алім Карімов, Олександр Шумков, Віктор Шур, які перебувають на території Росії; Тофік Абдулгазієв, Джеміль Гафаров, Ескендер Сулейманов, Рустем Шейхалієв – у Криму.
«Закликала чинного голову ОБСЄ застосувати всі важелі впливу з метою відновлення прав громадян України та якнайшвидшого повернення їх на Батьківщину живими. Також закликала посилити спільний тиск міжнародної спільноти на Росію, щоб вона виконувала норми міжнародного права, поважала права і свободи людини і громадянина», – зазначила Денісова.
Раніше російський адвокат Микола Полозов у коментарі Крим.Реалії зазначив, що звільнення кримських татар із російського ув'язнення, які проходять у «справах Хізб ут-Тахрір», залежить виключно від політичної волі керівництва і інтересу російської сторони. Він визнав, що ситуація з обміном цієї категорії кримчан важка.
Раніше підконтрольна Росії уповноважена з прав людини в анексованому Криму Лариса Опанасюк повідомила, що українські силовики утримують під вартою 41 кримчанина.
У російському ув'язненні, за даними українського омбудсмена Людмили Денісової, перебувають від 113 до 115 осіб, із яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Більшість кримчан, які очікують обміну – кримські татари, вони фігурують у низці кримінальних справ, у тому числі в «справах Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат» (організації, заборонені в Росії, але дозволені в Україні). Правозахисники і адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. Фігуранти цих кримінальних справ – вірні мусульмани.
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
