Апеляційний військовий суд залишив під арештом сімох фігурантів так званої другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір», повідомляє кореспондент Крим.Реалії. Відносно восьмого фігуранта – Сервера Мустафаєва – засідання перенесли через стан його здоров'я.
Судове засідання проходило в режимі відеоконференцзв'язку з Південного окружного військового суду в російському Ростові-на-Дону без слухачів і преси згідно з постановою президії Верховного суду Росії.
За словами адвоката Айдера Азаматова, ще до початку судового засідання деякі фігуранти скаржилися на погане самопочуття.
«Привезли хлопців до 10-ї години ранку, а вивезли з СІЗО – в 7 ранку. Суд почався приблизно об 11 годині. Я цікавився про їхній стан, і Ернес Аметов повідомив мені, що у нього кашель, сухість у роті, голова болить і озноб. Сервер Мустафаєв сказав, що коли його вивозили з СІЗО, у нього була температура 37,6, і з температурою його відправили до суду», – розповів Азаматов
За словами адвоката, суд відреагував на клопотання Сервера Мустафаєва про виклик йому швидкої допомоги. Мустафаєв повідомив, що турбується за безпеку учасників процесу. Також він просив, щоб його перевірили на коронавірус.
Адвокат розповів, що фельдшер, який прибув за викликом суду, заміряв у всіх фігурантів температуру і деяким із них зробив укол для того, щоб знизити її.
За словами Азаматова, суд постановив перенести розгляд апеляційної скарги Сервера Мустафаєва на 23 березня, проте розглянув і відхилив апеляційні скарги на продовження запобіжного заходу іншим фігурантам справи.
«Ми довго домагалися від судді того, щоб перенесли процес, оскільки у кількох фігурантів погіршився стан здоров'я, і це можливо пов'язано з коронавірусом. Суд постійно опирався, допитував фельдшера, але зняв розгляд апеляції Сервера Мустафаєва, при цьому залишивши розгляд апеляції щодо інших фігурантів. Ми говорили, щоб Сервера Мустафаєва не везли в СІЗО негайно, але суд не взяв до уваги наші аргументи. В результаті суд ввечері закінчив розгляд апеляційних скарг, відхилив їх, таким чином залишивши фігурантів у СІЗО», – розповів адвокат.
Нагадаємо, фігуранта другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервера Мустафаєва доставили на засідання Південного окружного військового суду в російському Ростові-на-Дону з підвищеною температурою і кашлем. Як розповів адвокат Олексій Ладін, кримчанин чекав початок процесу лежачи.
Уповноважена з прав людини Людмила Денісова закликала надати медичну допомогу Мустафаєву і Аметову, а також звернулася до російської Уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової з проханням негайно забезпечити діагностику і подальше лікування кримчан.
У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір'яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
21 травня 2018 року в Криму було затримано координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
15 листопада 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати цю справу по суті.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
