Перша заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар обговорила з Верховним комісаром ООН з прав людини Мішель Бачелет ситуацію на анексованому Росією півострові та питання звільнення політв'язнів Кремля. Про це вона повідомила в твіттері.
«Зустрілася з Верховним комісаром ООН із прав людини Мішель Бачелет. Обговорили подальший розвиток співпраці з Управлінням Верховного комісара ООН і Моніторинговою місією щодо забезпечення ефективного виконання її мандата і можливість залучення до діяльності «Кримської платформи», – повідомила Джеппар.
Джеппар зазначила, що «звіти Місії (ООН – КР) – це важливе джерело інформації для світу про ситуацію з правами людини на тимчасово окупованих територіях України».
Перша заступник міністра закордонних справ України зазначила, що звільнення українців, затриманих Росією з політичних мотивів, повинне продовжити «займати чільне місце в порядку денному в Женеві».
Крім того, Джеппар виступила із заявою від імені 40 держав-членів ООН під час 48-ї сесії Ради ООН з прав людини.
Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер у ході нової доповіді, яку вона представила в Києві 23 вересня, розповіла про затримання фрілансера Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) Владислава Єсипенка та кримськотатарського активіста Нарімана Джеляла.
15 вересня російський глава Криму Сергій Аксенов оголосив, що в Криму «точно немає ніяких» політичних в'язнів.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 6 вересня розповів американським конгресменам про нову хвилю обшуків і затримань у Криму і закликав їх сприяти посиленню тиску на Кремль із метою припинення репресій на півострові.
Президент України Володимир Зеленський стверджує, що в Кремлі «гальмують» процес звільнення українських політв'язнів, у тому числі кримчан, із російського ув'язнення.
Справа Владислава Єсипенка
Владислав Єсипенко – позаштатний журналіст (фрілансер) Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії), висвітлював соціальну та екологічну проблематику, знімав опитування кримчан. Був затриманий співробітниками ФСБ Росії в Криму 10 березня 2021 року за звинуваченням у збиранні інформації «в інтересах спецслужб України», а також зберіганні в автомобілі «саморобного вибухового пристрою».
Протягом 27 днів до Єсипенка не допускали незалежних адвокатів. Водночас інтерв'ю з ним показав російський державний телеканал «Крым 24»: на відео, опублікованому на сайті каналу, Владислав Єсипенко підтвердив, що знімав на півострові для проєкту Крим.Реалії, а також сказав, що нібито дублював відзняте відео українським спецслужбам.
На засіданні суду в Сімферополі, куди допустили незалежного адвоката, Владислав Єсипенко заявив про тортури з боку російських спецслужб. Там же Єсипенко відмовився від адвоката за призначенням Віолетти Синєглазової. Суд залишив Єсипенка під вартою до 11 травня 2021 року.
За повідомленням адвоката Олексія Ладіна, співробітники ФСБ Росії «погрожували Єсипенку розправою» після того, як він на суді в Криму звинуватив відомство в тортурах.
За інформацією правозахисників, раніше Владислава Єсипенка звинувачували в Криму лише за ст. 223-1. КК Росії (Незаконне виготовлення вибухових речовин, незаконні виготовлення, перероблення або ремонт вибухових пристроїв). Покарання за цією статтею передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі. Але дружина заарештованого Катерина Єсипенко повідомила, що Владиславу інкримінують ще одну статтю обвинувачення – ст. 222 Кримінального кодексу Росії (Незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів). Санкція цієї статті передбачає покарання від 5 до 12 років позбавлення волі.
Служба зовнішньої розвідки України на інформацію ФСБ про співпрацю Владислава Єсипенка з українськими спецслужбами повідомила Крим.Реалії, що «не коментує провокації російських спецслужб». Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом затримання й арешту в Криму Владислава Єсипенка.
Офіційної інформації від російських силових структур про слідчі дії щодо Владислава Єсипенка немає.
Міністерство закордонних справ України, український омбудсмен, Європейська і Міжнародна федерації журналістів закликали до негайного звільнення і зняття всіх звинувачень з Владислава Єсипенко.
Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай вимагав негайно звільнити Єсипенка з-під варти і заявив, що РВЄ/РС обурене тортурами, про які повідомив затриманий в Криму фрілансер Крим.Реалії.
Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».
При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».
Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.
Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.
