Міжнародна спільнота не повинна забувати про ситуацію в Криму, і в цьому допоможе «Кримська платформа». Про це в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода сказав тимчасовий повірений у справах США в Україні, заступник помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії Джордж Кент.
«Міжнародна спільнота, дипломати ніколи не повинні забувати про ситуацію в Криму. Тому що те, що сталося, це був унікальний момент, коли постійний член Ради безпеки ООН просто захопив територію сусідньої країни. Це («Кримська платформа» – КР) перший крок, щоб дипломати та країни завжди говорили й про Крим, не лише про ситуацію на Донбасі, в Придністров'ї, в Абхазії, в Південній Осетії», – сказав Джордж Кент.
За його словами, ініціатива «Кримська платформа» – «це не лише питання дипломатії та лідерів країн, а це питання експертів».
«Тому що є дуже велика хвиля дезінформації з боку Росії. І дуже важливо, щоб українські експерти співпрацювали з іншими експертами, не тільки в США або Канаді, а також у Європі, щоб ті розуміли ситуацію Криму з точки зору України, а не Москви», – зазначив Джордж Кент.
Повна версія відеоінтерв'ю
Нагадаємо, Джордж Кент також повідомив, що на саміті «Кримської платформи» 23 серпня США будуть представлені одним із членів уряду.
20 травня на пресконференції президент України Володимир Зеленський, що на саміт «Кримської платформи» приїдуть представники 30 країн. Він також повідомив, що Росія важко сприймає «Кримську платформу».
Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України.
Речник МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
