Після завершення саміту «Кримської платформи» повинен бути ухвалений підсумковий документ, який охопить усі ключові питання, пов'язані з деокупацією Кримського півострова. Про це 22 червня під час дискусії «Саміт Кримської платформи: як Україна і трансатлантичні партнери можуть вирішити проблему мілітаризації Криму?», організованої Німецьким фондом Маршалла США, сказав представник президента України в АРК Антон Кориневич.
«Ми вважаємо, це буде дуже хороший результат, якщо саміт, який відбудеться 23 серпня в Києві, завершиться підсумковим документом, якоюсь політичною декларацією, яка включатиме всі ключові питання і проблемні сфери з тимчасової окупації Криму Російською Федерацією», – цитує Кориневича «Укрінформ».
Кориневич наголосив, що «Кримська платформа» діятиме на постійній основі як процес, «що не зупиниться, поки не відбудеться деоккупація і реінтеграція Криму».
За його словами, в Києві працюватиме офіс платформи, укомплектований персоналом, який постійно займатиметься лише питаннями Криму в режимі 27/7.
Для прискорення деокупації та реінтеграції важливо реалізовувати конкретні проєкти в рамках платформи, чого «не хоче Росія», вважає Антон Кориневич – це можуть бути і «невеликі» проєкти, як створення Музею кримськотатарської культури в Києві або відкриття лікарні або університету в Генічеську – неподалік адміністративного кордону Криму.
«Але насправді це не дрібниці. Це вагомі речі, які будуть важливим кроком вперед на шляху реалізації «Кримської платформи», – резюмував представник президента Зеленського в АРК.
Перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук стверджує, що в саміті «Кримської платформи» візьмуть участь президенти Литви та Польщі.
20 травня на пресконференції президент України Володимир Зеленський зазначив, що на саміт «Кримської платформи» приїдуть представники 30 країн. Він також повідомив, що Росія важко сприймає «Кримську платформу».
Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-ої річниці Незалежності України.
Перша заступник глави МЗС України Еміне Джеппар в ефірі телеканалу «Дом» розповіла про те, що українське зовнішньополітичне відомство поки не планує оприлюднити перелік країн, які підтвердили свою участь у саміті «Кримська платформа». За її словами, таке рішення ухвалене через протидію Росії.
Речник МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
