Голова постійної делегації України в парламентській асамблеї (ПА) НАТО, народний депутат Єгор Чернєв повідомив, що за підсумками низки зустрічей у Лісабоні отримав запевнення від представників делегацій як мінімум трьох європейський країн про створення в їхніх парламентах груп підтримки «Кримської платформи».
За його словами, йдеться про Францію, Велику Британію та Польщу. З керівниками делегацій цих країн, а також Німеччини та Португалії проходили зустрічі в рамках сесії Асамблеї.
«Загалом, усі країни позитивно сприйняли наші пропозиції, отже, результатами сьогоднішніх зустрічей задоволений. Особливо радує те, що були отримані запевнення сприяти створенню груп підтримки «Кримської платформи» в парламентах Франції, Великої Британії та Польщі. Є конкретний результат, який сприятиме посиленню позицій України та зміцненню її політичної підтримки в європейських країнах», – написав він у фейсбуці.
Він також зазначив, що також позитивно була сприйнята запропонована Україною ідея збільшення присутності Альянсу в Чорному морі та створення на півдні країни бази для забезпечення потреб підрозділів країн-членів НАТО.
6 жовтня голова МЗС України Дмитро Кулеба повідомив, що необхідна більша присутність НАТО в Чорному морі після ситуації з російською анексією Криму.
Українська делегація на засіданні Ради безпеки ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки заявила про нарощування з боку Росії військового потенціалу в Азово-Чорноморському регіоні та закликала припинити обмежувати там вільне судноплавство. На цьому ж засіданні Сполучені Штати Америки також нагадали про продовження агресивних дій проти України в Чорному та Азовському морях.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначав, що Москва готова розмовляти з Північноатлантичним альянсом, але діалог тривалий час не виходить, у тому числі через російську анексію Криму.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
