Німеччину на установчому саміті «Кримської платформи» представить міністр економіки і енергетики замість міністра закордонних справ, повідомила посол Німеччини в Україні, інформує Радіо Свобода.
«Німеччину на першому саміті Кримської платформ представлятиме федеральний міністр економіки і енергетики Петер Альтмаєр. Він є близькою довіреною особою федерального канцлера Меркель і раніше займав посаду голови федеральної канцелярії. Тому, напевно, не є випадковістю, що в понеділок саме міністр Альтмаєр приїде до Києва після того, як федеральний міністр закордонних справ Гайко Маас, на жаль, змушений був терміново скасувати свою участь у «Кримській платформі» через події в Афганістані», – сказала посол Анка Фельдгузен агентству «Інтерфакс-Україна».
За цим повідомленням, вона також зазначила, що 2019 року міністр Альтмаєр брав активну участь у переговорах щодо контракту про транзит газу між «Нафтогазом» і «Газпромом». «Тема енергетичної безпеки в контексті «Північного потоку-2», безумовно, також буде на порядку денному міністра Альтмаєра на полях саміту «Кримської платформи», – додала посол.
Міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річчя Незалежності України.
Із погляду України і її партнерів, «Кримська платформа» є майданчиком для підготовки деокупації Криму.
На саміті планується обговорення таких питань:
- невизнання спроби анексії Криму;
- мілітаризація Росією Азово-Чорноморського регіону;
- шляхи реінтеграції Криму через права людини і сталий розвиток;
- відновлення прав кримськотатарського народу.
Також у полі зору учасників буде звільнення політичних в’язнів Кремля.
За результатами саміту мають ухвалити Кримську декларацію. До неї потім зможуть приєднатися й ті, хто не прибуде на сам саміт.
Наразі участь у саміті «Кримської платформи» підтвердили представники вже 46 країн і міжнародних чи міждержавних організацій, не рахуючи самої України.
12 серпня заступник голови підконтрольної Кремлю Ради міністрів Криму, постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов заявив, що учасників «Кримської платформи» можуть очікувати «болісні наслідки».
Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
