Доступність посилання

ТОП новини

Заарештованому в Криму Асану Ахтемову висунули нові звинувачення – Полозов


Асан Ахтемов (зліва) і Наріман Джелял (праворуч)

Російські силовики посилили обвинувачення, висунуті арештованому в Криму за підозрою в «скоєнні диверсії на газопроводі» кримчанину Асану Ахтемову. Про це 18 вересня повідомив адвокат Микола Полозов на своїй сторінці в фейсбуці.

«До раніше висунутих звинувачень у «скоєнні диверсії» додали «організовану групу осіб і придбання, зберігання вибухових речовин групою осіб», – йдеться в повідомленні.

За словами Полозова, санкція за цими статтями передбачає від 12 до 20 років і від 10 до 15 років позбавлення волі.

Крим.Реалії звернулися за коментарем до адвоката Ахтемова Айдера Азаматова.

Раніше підозрюваний у «диверсії на газопроводі» в Перевальному під Сімферополем заарештований кримчанин Азіз Ахтемов розповів, що стосовно нього співробітники ФСБ застосовували тортури.

Напередодні повідомлялося, що заарештований у Криму за підозрою в «скоєнні диверсії на газопроводі» Асан Ахтемов повідомив, що його почали катувати струмом відразу після затримання.

Російські силовики публічно не коментують заяву адвокатів фігурантів «справи про диверсію». Крим.Реалії надіслали інформаційний запит у ФСБ щодо застосування тортур із боку співробітників служби щодо заарештованих кримськотатарських активістів.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

4 вересня українські правозахисні організації закликали учасників «Кримської платформи» опублікувати спільну заяву від імені урядів, що засуджує нові російські обшуки та арешти в Криму, а також запровадити персональні санкції проти осіб, причетних до обшуків, затримань і викрадень жителів Криму.

Сім учасників «Кримської платформи» засудили нові обшуки, затримання та арешти в Криму. Серед них – США, Туреччина, Латвія, Литва, Чехія, Велика Британія і ЄС. Про це Крим.Реалії повідомила заступник постійного представника президента України в АР Крим, представник Офісу «Кримської платформи» Дар'я Свиридова.

9 вересня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна співпрацюватиме з партнерами з «Кримської платформи» для звільнення затриманих кримських татар. Він зазначив, що Україна проводить консультації з іншими країнами.

Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне

3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.

7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».

При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».

Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».

Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.

Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.

Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

XS
SM
MD
LG