На думку президента Естонії Керсті Кальюлайд, міжнародна спільнота в кримському питанні продемонструвала скоординованішу позицію, ніж під час конфлікту в Грузії, а всі кроки щодо Росії мають свій ефект.
Про це Керсті Кальюлайд сказала в інтерв'ю Крим.Реалії.
«Усі кроки, які ми робимо, однозначно допомагають – принаймні, дають зрозуміти, що вільний світ, який керується певними правилами, не удаватиме, що все в порядку. Після війни в Грузії у мене було відчуття, що, можливо, наша поведінка створила хибне уявлення, що немає нічого поганого в тому, щоб застосовувати свою силу щодо сусідів. Цього разу, на мій погляд, міжнародна спільнота діяла злагодженіше, демонструвала скоординованішу позицію», – сказала Кальюлайд.
При цьому президент Естонії вважає, що запроваджені санкції допомагають позначити «червоні лінії», які не дозволять надалі анексувати території інших держав.
«Ми розуміємо, що потрібно чітко заявити про «червоні лінії», інакше такі події відбуватимуться і надалі – одні країни застосовуватимуть свою силу щодо інших, тих, хто вирішив вільно вибрати своє майбутнє. Саме для позначення таких «червоних ліній» ми запровадили санкції», – додала президент Естонії.
Нагадаємо, що напередодні саміту «Кримської платформи» Керсті Кальюлайд відвідала КПВВ «Чонгар» на адміністративному кордоні Криму з материковою частиною України.
23 серпня у Києві пройшов перший інавгураційний саміт «Кримської платформи», який офіційно запустив міжнародний формат із питання деокупації Криму.
У Києві 43 країни, які беруть участь у першому саміті «Кримської платформи» 23 серпня, підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах. Учасники саміту заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Влада України наголосила, що до Декларації саміту зможуть приєднатися держави, представники яких не приїхали в Київ.
У Кремлі назвали саміт «Кримської платформи» «недружнім щодо Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції щодо голови МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
Підконтрольна Росії влада Криму назвала «Кримську платформу» і її саміт, який пройшов у Києві 23 серпня, «інформаційним тлом», створеним для «демонстрації жителям України діяльності з деокупації Криму».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
