Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в інтерв'ю Крим.Реалії повідомила, що резолюції, які будуть ухвалюватися на «Кримській платформі» не дозволять «світу забути про Крим».
За словами Джеппар, Росія вкладає ресурси в те, щоб міжнародне співтовариство якомога менше говорило про проблему Криму, тому одним із завдань «Кримської платформи» є нагадування світу про існуючу проблему.
«Уявімо собі, що нічого не відбувається і немає «Кримської платформи». Всі продовжують жити своїм життям, і Росія досягає свого завдання – про Крим ніхто не згадує. Чи будемо ми тоді ставити такі питання? Очевидно, ні. Росія не просто спостерігає за тим, що відбувається, а й вкладає ресурси в те, щоб про Крим ніхто не говорив. За допомогою «Кримської платформи» ми не даємо світу забути про Крим. Це наша наступальна тактика. До чого вона призведе, ми не знаємо. Але ми не повинні бути самотнім воїном на цьому полі», – сказала Джеппар.
У тому ж інтерв'ю Джеппар повідомила, що важливою складовою обговорення на саміті «Кримська платформа» стане питання кримських політв'язнів.
20 травня на пресконференції президент України Володимир Зеленський зазначив, що на саміт «Кримської платформи» приїдуть представники 30 країн. Він також сказав, що Росія важко сприймає «Кримську платформу».
Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть лише проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення, – які виникли внаслідок окупації.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
