Колишній керівник Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова вважає, що російська влада прагне виключити кримськотатарський фактор з історії Криму і тому свідомо проводить політику неякісних реконструкцій їхніх пам'ятників.
Так вона прокоментувала Крим.Реалії вимогу російського президента Володимира Путіна збільшити фінансування на підтримку Воронцовського і Ханського палаців в анексованому Криму.
«Росія використовує культуру як елемент своєї політики, і зараз їй дуже важливо підвести всю історіографію під події 2014 року. За версією російського керівництва, тоді так званий кримський народ самовизначився і виявив бажання «приєднатися до Росії». Однак ми і міжнародне співтовариство прекрасно розуміємо, що не існує такого етносу, як «кримський народ». Зате на півострові є корінні народи – кримські татари, кримчаки і караїми, які, зокрема кримські татари, в більшості своїй не брали участь в референдумі і тому зараз їм важливо виключити кримськотатарський фактор з історіографії Криму», – зазначила Аблялімова.
Вона впевнена, що збільшення фінансування, в тому числі для робіт у Ханському палаці, потрібно для того, щоб «європейські партнери почули, як «багато» Росія нібито робить для кримських татар».
Водночас директор Центрального музею Тавриди у Сімферополі Андрій Мальгін, який також підконтрольний Росії, висловив Крим.Реалії думку, що збільшення фінансування для кримських об'єктів культурної спадщини може піти їм тільки на користь.
«У російський період фінансування об'єктів культури в Криму набагато збільшилося. Його навіть не можна порівнювати з ситуацією до 2014 року. Тому установи культури, пам'ятники були не в кращому стані, і були потрібні серйозні вкладення. Думаю, тепер ситуація покращиться, на ці цілі багато грошей не буває», – сказав він.
23 вересня стало відомо, що президент Росії Володимир Путін, звертаючись до членів Ради Федерації, доручив виділити додаткові кошти на «реставрацію різних об'єктів культурної спадщини в Росії, до списку увійшли два палаци, що розташовані в анексованому Криму.
Російська влада півострова раніше планувала відреставрувати п'ять об'єктів Ханського палацу, серед яких Графський корпус і Ханська кухня. Вартість робіт оцінювалася в 265 мільйонів рублів. Глава Криму Сергій Аксенов розповів, що «реставрацію» Ханського палацу в Бахчисараї завершать у 2021 році.
«Реставрацією» Воронцовського палацу в Алупці займалася фірма «Меандр». Робочі демонтували частину покрівлі палацу, ураганний вітер зірвав тимчасовий дах, через що злива затопила кімнати на першому і другому поверсі. Після цього адміністрація музею на кілька днів закрила для відвідування парадні зали палацу.
Цьогоріч у липні влада Криму заявила, що розірвала контракт із підрядником і вимагає повернути кошти. У фірмі «Меандр» публічно не коментували ситуацію.
Ханський палац у Бахчисараї
Ханський палац-музей у Бахчисараї – найвідоміший музей, пов'язаний з історією кримських татар, територія літньої резиденції кримських ханів Гераїв. На території музейного комплексу розташовані палац, гаремний корпус, ханський цвинтар і мечеть. Він є кандидатом на внесення до Списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У липні 2016 року в російському Держкомітеті з охорони культурної спадщини Криму погодили проведення «реставрації» Ханського палацу. Влада назвала це «протиаварійними роботами».
Колишній голова комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян, кримський активіст Едем Дудаков розповів, що під час «реконструкції» дерев'яні балки Ханського палацу були знищені: частину розпиляли, а частину – вивезли. Крім того, за даними Дудакова, фірма-підрядник, що виконує реставрацію, планує замінити старовинну черепицю на іспанську стилізовану.
Київ неодноразово критикував «реставрацію», яку проводить російська влада в Ханському палаці. Міністерство культури України стверджує, що через проведення цих робіт існує загроза руйнування головного корпусу палацу.
