У Києві прокурори направили до суду звинувачення в державній зраді проти судді з анексованого Криму, яка в Сімферополі схвалила рішення у кримінальній справі проти заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Їй загрожує від 12 до 15 років ув'язнення.
Про це 1 вересня повідомляє пресслужба Прокуратури АР Крим.
За інформацією відомства, колишня суддя Київського районного суду Сімферополя АР Крим, після анексії півострова в 2014 році перейшла на службу в російські судові органи.
«Своїми діями суддя сприяла становленню і зміцненню окупаційної адміністрації, надаючи допомогу Росії в проведенні підривної діяльності проти України», – йдеться в повідомленні.
У Прокуратурі АРК наголошують, що обвинувачена «незаконно схвалювала рішення про продовження терміну утримання під вартою відносно громадянина України, одного з керівників Меджлісу кримськотатарського народу (Ахтем Чийгоз – КР), який через свою активну проукраїнську позицію та спротив окупації півострова, піддався незаконному кримінальному переслідуванню».
Наразі підозрювана оголошена в розшук.
У відомстві не називають ім'я керівника Меджлісу, щодо якої суддя виносила рішення. Але судячи з фото, опублікованому в повідомленні Прокуратури АРК, йдеться про Ахтема Чийгоза.
У лютому 2020 року Прокуратура АР Крим оголосила про підозру 25 особам, які переслідували заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза за нібито організацію масових заворушень під час мітингу 26 лютого 2014 року під будівлею Верховної Ради АР Крим.
11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
«Справа 26 лютого»
26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські та проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти.
У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.
Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.
Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.
За ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.
11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
19 червня 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантеміров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки кожному.
4 лютого 2020 року стало відомо про скасування умовного засудження до закінчення випробувального терміну відносно фігуранта «справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджи.
