Доступність посилання

ТОП новини

Україна в ООН закликала приєднуватись до «Кримської платформи»


Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця закликав держави, які не змогли взяти участь в інавгураційному саміті «Кримської платформи» в Києві 23 серпня, приєднуватися до Декларації, яка була підписана за підсумками саміту.

Про це йдеться в його заяві про включення питання про ситуацію в Криму і на Донбасі в порядок денний сесії Генасамблеї ООН.

«Я хотів би закликати всі держави-членів ООН, які не змогли взяти участь в інавгураційному саміті, розглянути питання про приєднання до Декларації, яка залишається відкритою. «Кримська платформа» – це новий міжнародний формат консультацій і координації, спрямований на підвищення ефективності міжнародного реагування на тимчасову окупацію півострова України, а також на деокупацію Криму і мирне повернення контролю України», – сказав Кислиця.

Він також згадав про обшуки та затримання, які провели російські силовики на минулих вихідних у Криму і пов'язав ці події з «Кримською платформою».

«Шкода, що російська окупаційна влада після саміту лише посилила репресивну практику щодо громадян України, які прагнуть у повному обсязі реалізувати свої права людини та основні свободи. 3 та 4 вересня 2021 року російська ФСБ провела обшуки та затримала п'ятьох кримських татар, у тому числі Нарімана Джеляла. Той факт, що Джелял публічно підтримав «Кримську платформу» і взяв участь в її інавгураційному саміті – явно реальна основа його переслідування», – зазначив Кислиця.

Він також додав, що «триває російська мілітаризація півострова і порушення морського права».

«Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях продовжує погіршуватися, що чітко відображено в останній доповіді Генерального секретаря ООН», – повідомив Кислиця.

9 вересня Генеральна Асамблея ООН схвалила рішення про збереження пункту «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України» і включення його в проєкт порядку денного 76-ї сесії Генасамблеї.

Організація Об'єднаних Націй 2 вересня опублікувала нову доповідь Генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в Криму і Севастополі. Документ охоплює період із 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року і «описує широкий спектр порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права».

3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.

Крім того, російська поліція завела 58 адміністративних протоколів на затриманих 4 вересня біля будівлі ФСБ Росії кримських татар.

Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня. Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.

Після інформації про обшуки та затримання 3-4 вересня у активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.

7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».

При цьому в ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».

Прессекретар ГУР Микола Красний заявив у коментарі Радіо Свобода, що звинувачення Росією Головного управління розвідки Міністерства оборони України у причетності до нібито диверсії на газогоні в окупованому Криму є провокацією.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

XS
SM
MD
LG