Доступність посилання

ТОП новини

Вибухи у Криму і зруйновані мости на Херсонщині. Як ЗСУ наближають деокупацію півдня


Детонація снарядів у Джанкойському районі Криму, 16 серпня 2022 року

З минулого тижня ударами Збройних сил України виведені з ладу всі транспортні шляхи російських окупаційних військ на Херсонщині. Цього тижня пролунали нові вибухи в окупованому Криму, де знищено склад боєприпасів. Яка наразі воєнна ситуація на частково окупованій Херсонщині? Чи багато резервів має російська армія на правому березі Дніпра? Як пошкоджені мости через Дніпро змінюють ситуацію на фронті? Про що свідчать вибухи в сусідньому Криму та чи очікувати їх надалі? Як можуть надалі розвиватись події на фронті? Як це впливатиме на жителів Херсонщини? Ці та інші актуальні питання обговорювали в проєкті «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.

  • Збройні Сили України «взяли під повний вогневий контроль» всі логістичні шляхи російських військових на Херсонщині, повідомив перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський. Він стверджує, що, на сьогодні, «жоден з мостів регіону непридатний для перевезення важкої військової техніки або боєприпасів».
  • Напередодні у британській розвідці також повідомили, що два основних мости через Дніпро в окупованій Херсонській області після влучень української армії непридатні для військового постачання. За цими даними, протягом останніх днів Росія змогла здійснити лише «поверхневий ремонт» пошкодженого Антонівського автомобільного мосту, який, швидше за все, лишається структурно пошкодженим.
  • Відповідно до звіту Інституту вивчення війни, російська армія не зможе доставляти боєприпаси, паливо та важку техніку, яких було б достатню для наступальних або оборонних операцій, через понтонні переправи або повітрям. Також у повідомленні йдеться, що через удари ЗСУ у військ РФ є нестача палива та боєприпасів і спостерігається зниження інтенсивності російських штурмових і артилерійських обстрілів. «Якщо українські війська зможуть перешкодити росіянам відновити будь-який з пошкоджених мостів, російські сили на західному березі Дніпра, швидше за все, втратять здатність захищатися навіть від обмежених українських контратак», – зазначили в Інституті вивчення війни.

«Логістика порушена»

Автомобілі на понтонному поромі, який організували російські окупанти біля пошкодженого ударами ЗСУ Антонівського мосту через річку Дніпро, 3 серпня 2022 року
Автомобілі на понтонному поромі, який організували російські окупанти біля пошкодженого ударами ЗСУ Антонівського мосту через річку Дніпро, 3 серпня 2022 року

Військовий експерт, льотчик запасу Збройних сил України Роман Світан сказав «Новинам Приазовʼя», що наразі на Херсонському напрямку російська армія «переформатовує війська». В першу чергу, це здійснюється задля оборони окупованих територій, каже експерт.

Це три самостійні угруповання. Лівобережне може бути використане як резервне. Правобережне, швидше за все, виконуватиме завдання оборони зайнятого плацдарму
Роман Світан

«Наразі на Херсонщині угруповання поділено на три частини Дніпром та Інгульцем. Це три самостійні угруповання. Лівобережне може бути використане як резервне. Правобережне, швидше за все, виконуватиме завдання оборони зайнятого плацдарму, а лівобережне угруповання, в районі Мелітополя, швидше за все, виконуватиме завдання для відбиття передбачуваного нашого наступу у бік Мелітополя», – пояснив військовий експерт.

Світан зазначив, що правобережне угруповання російських військ зараз «відрізане від постачання». Відновити його можна за допомогою понтонних переправ. Проте, як зазначив експерт, ця ситуація досі не вирішена.

«Лівобережне угруповання постачається з Криму і з боку Маріуполя. Оскільки наші партизани виконали завдання з перерви логістичних ланцюжків, там більшість мостів, переважно залізничні, підірвані», – каже Світан.

«Але в них йде, в основному, перекидання колісним, гусеничним транспортом і навіть на трейлерах. При чому, останнім часом із Ростова через Маріуполь, Бердянськ йшла інженерна техніка. Це техніка, яка може ремонтувати мости або групи, які можуть наводити понтонні переправи. Техніка там є, щоправда, поки що не використовувалася», – пояснив Світан.

Також український військовий вказав на те, що «першочерговою задачею української армії є не деокупація територій, а знищення військ противника».

Якщо ми завдамо в районі правобережжя втрати в районі 40-50%, вони просто ухвалять рішення піти
Роман Світан

«Іноді, після виконання першого завдання по нанесенню до 30-40% втрат армії супротивника, вона починає відхід, і це нормальні дії російської армії. Отже, якщо ми завдамо в районі правобережжя втрати в районі 40-50%, вони просто ухвалять рішення піти. Вони цю територію тими військами, які буде розбито, не зможуть утримувати. Це найкращий варіант для деокупації Херсона. Він буде безболісним для Херсона та херсонців», – підкреслив Світан.

Військовий оглядач Костянтин Машовець зазначив, що пошкодження мостів на Херсонщині спонукає російських військових змінювати логістику.

«Постачання засобів матеріально-технічного забезпечення для потреб частини підрозділів російських військ на плацдармі тепер займає більше часу. По суті, плече підвозу, так зване, це такі критерії оцінки ефективності логістичного забезпечення військ, воно збільшилося. Тому що потребуватиме тепер використання поромних переправ, різноманітних плавзасобів», – зауважив Машовець.

«Детонація» боєприпасів під Джанкоєм

16 серпня у Джанкойському районі окупованого Росією Криму пролунали вибухи. Інформацію про це близько 7 ранку почали давати місцеві Telegram-пабліки та окупаційні ЗМІ.

Пізніше, назначений Кремлем так званий голова анексованого Криму Сергій Аксьонов підтвердив дані про вибухи і заявив про двох постраждалих. У Міноборони Росії повідомили про «детонування боєприпасів» та назвали це «диверсією».

Вибухи в Майському Джанкойського району 16 серпня 2022 року
Вибухи в Майському Джанкойського району 16 серпня 2022 року

Українське військове командування офіційно ситуацію у Джанкойському районі поки не коментувало. А от керівник Офісу президента Андрій Єрмак зробив допис у Telegram з цього приводу: «Операція «демілітаризація» в ювелірному стилі ЗСУ продовжиться до повної деокупації українських територій. Наші воїни - кращі спонсори гарного настрою».

Військовослужбовець та депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань вважає, що вибухи в окупованому Криму, це «послідовність».

На початку вторгнення російські військові концентрували свої склади на правобережжі Херсонщині, але після серії вибухів «не залишилося місць, куди б окупанти могли постачати боєкомплекти», зазначив він.

Сергій Хлань
Сергій Хлань

«Єдине, де вони вважали безпечним розташування складів – це Крим. Ми побачили, що і Крим – це небезпечне місце. В селі Майське, на території колишнього тваринницького комплексу, там були ферми, окупанти розташували військовий склад боєкомплекту», – розповів Хлань.

Наскільки потужний був склад і наскільки багато боєприпасів було розміщено на цьому складі, говорить саме за себе
Сергій Хлань

«Вже відомо, що із села, з найближчих сіл, евакуйовано понад 2 тисячі людей. Наскільки потужний був склад і наскільки багато боєприпасів було розміщено на цьому складі, говорить саме за себе. Тому послідовні дії – винищування тилів, неможливість постачати боєкомплект до лінії фронту і вже ми бачимо – найближчі території Криму, бачимо послідовне знищення складів», – додав він.

Військовий оглядач Олександр Коваленко вважає, що вибухи в Криму продовжаться.

«Я не кажу про те, що найближчим часом ми побачимо як буде палати якийсь об'єкт у Севастополі або на півдні Криму. Тому що навіть на північній частині Криму є велика кількість військових об'єктів, які повинні отримати трошки свого головотяпства. Саме тому північна частина Криму, на мій погляд, найближчим часом буде в епіцентрі загальної уваги», – сказав він.

«Вирішальні два тижні»

Сергій Хлань вважає, що «наступні два тижні будуть вирішальними» для угруповання російської армії на правому березі. Вони будуть намагатись шукати шляхи постачання зброї та техніки або відходити, зазначив депутат.

«Постачання техніки також відбувається виключно залізничним шляхом, техніка не може сама їхати багато. Моторесурс будь-якого танку чи БМП 600 км, а після треба робити капітальний ремонт. На сьогодні можливості в окупантів постачання залізничним транспортом немає. А ще треба перекинути з лівого на правий берег, а тут знешкоджені всі транспортні артерії», – розповів Хлань.

Разом із цим голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко стверджує, що пошкодження мостів не сильно впливає на цивільне населення Херсонщини. Він вважає, що наявність гуманітарної катастрофи у Херсоні та області перебільшена.

«Насправді можливості для проїзду транспорту, не сильно важкого, через греблю Каховської ГЕС існують. Це ми кажемо, що на сьогодні неможливе там пересування військової техніки, яка важить дуже багато», – зазначив він.

«Насправді, продукти харчування в обласному центрі наявні, і, взагалі, на Херсонщині. Херсонщина – це житниця, Херсонщина – це область, яка всю Україну годувала фруктами, овочами, баштанними культурами. Тому, я думаю, що питання забезпечення продуктами харчування не буде стояти гостро на Херсонщині», – запевнив Самойленко.

Російська техніка на Херсонщині, 20 липня 2022 року
Російська техніка на Херсонщині, 20 липня 2022 року

Він також сказав, що Херсонську область дійсно залишають офіцери російської армії.

Головний показник, коли керівництво кидає своїх солдатів, то вони самі не вірять в те, що утримають нашу землю
Олександр Самойленко

«Правобережна взагалі була майже вся локалізована, всі склади логістичні, всі артерії, які поєднують військові ті угруповання російські, які існують на окупованій території Херсонської області. Головний показник, коли керівництво кидає своїх солдатів, то вони самі не вірять в те, що утримають нашу землю, і що вони мають якісь шанси зберегти контроль, принаймні на сьогодні, над правобережною частиною Херсонської області», – прокоментував Самойленко.

На те, що російські військові вже намагаються евакуювати частину свого командного складу з Херсонської області також вказує військовий оглядач Олександр Коваленко. Проте, він зазначив, що деокупація півдня і зокрема Херсонщини, не буде швидкою.

ЗСУ роблять акцент на тому, щоб зберегти свій особовий склад. Для цього необхідно повністю нівелювати весь бойовий потенціал окупаційних військ
Олександр Коваленко

«Деокупація не буде проходити стрімко. ЗСУ роблять акцент на тому, щоб зберегти свій особовий склад. Для цього необхідно повністю нівелювати весь бойовий потенціал окупаційних військ, який зосереджений на правому березі. Для цього треба повністю знищити усі склади з боєприпасами, паливно-мастильними матеріалами, військові частини, ремонтні бази», – сказав Коваленко.

«Тільки після того, як у них не буде можливості здійснювати хоча б мінімальне забезпечення своїх передових підрозділів, саме тоді почнуться контрнаступальні дії, коли вони не зможуть тримати оборону», – пояснив оглядач.

  • Більша частина Херсонської області, включно з обласним центром, була окупована російськими військовими упродовж першого тижня повномасштабного вторгнення Росії.
  • Деякі підрозділи Збройних сил України, що обороняли регіон, були розбиті, деякі змушені були відступати перед чисельними колонами противника, який йшов з території анексованого Криму.
  • 27 липня Збройні сили України завдали точкових ударів по Антонівському автомобільному мосту та зруйнували логістичні й транспортні шляхи російських військ. 30 липня оперативне командування «Південь» повідомило, що українські військові також завдали удару по залізничному мосту через Дніпро в районі Херсону (Антонівський залізничний міст – ред.), заблокувавши і його використання російськими військами.
  • У ніч на 8 серпня ЗСУ знов завдали ударів по Антонівському і Каховському мостах на території Херсонщини, окупованій російськими військами, повідомила начальниця координаційного пресцентру сил охорони та оборони «Півдня» Наталя Гуменюк.
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

XS
SM
MD
LG