Київ – Міністерство культури, молоді і спорту ініціювало «стратегічний діалог» про свій законопроєкт щодо протидії фейкам перед тим, як подати його на розгляд до Верховної Ради. Як пояснили чиновники: таким чином планувалося зібрати зауваження і пропозиції для доопрацювання документа. До цього низка медіаорганізацій його розкритикували, а під час самого заходу будівлю, в якому він відбувся 28 січня, пікетувала група журналістів та громадських активістів.
Коли 20 січня Міністерство культури, молоді та спорту України оприлюднило порівняльну таблицю до законопроєкту щодо протидії дезінформації, він одночасно анонсував і нинішній захід із відкритою акредитацією за участі усіх зацікавлених сторін.
За день до дискусії журналісти із кількох видань повідомили, що їм відмовили в акредитації на цю подію через те, що формат не передбачає багатьох учасників. Зокрема, про таку відповідь написала редакторка інтернет-видання «Заборона» Юліана Скібіцька.
Як повідомив «Детектор.Медіа», такі ж листи також отримали журналісти ще принаймні п’ятьох видань, зокрема, регіональних.
Як пояснив Радіо Свобода заступник міністра культури Анатолій Максимчук, формат стратегічної сесії передбачає не більше від 60 людей.
«Питання в тому, що є групи стейкхолдерів (зацікавлених осіб – ред.): медіаюристи, журналісти, головні редактори, іноземні експерти – і всі вони мають бути представлені плюс-мінус рівномірно. Тож коли вже було занадто багато людей, і ця дискусія була б неефективною, то ми закрили реєстрацію, бо, на жаль, ми не можемо вмістити і забезпечити ефективну роботу такого широкого кола», – зазначив він.
За словами Максимчука, це тільки перша запланована дискусія, Міністерство має намір провести ще 2-3, після чого доопрацьований проєкт планують передати на розгляд парламенту. Орієнтовно це має статися до кінця лютого, каже він.
Не є самоціллю просто подати законопроєкт, ми хочемо створити текст, який буде працювати і буде сприйматися спільнотоюАнатолій Максимчук
«Але якщо ми побачимо, що зауважень багато, і багато різних питань, то ми, можливо, продовжимо ці терміни. Бо не є самоціллю просто подати законопроєкт, ми хочемо створити текст, який буде працювати і буде сприйматися спільнотою», – заявив заступник міністра.
Водночас опції, що Міністерство культури, молоді та спорту відмовиться від подачі цього законопроєкту, за що виступають низка медіаекспертів та «Комісія з журналістської етики», Максимчук не розглядає.
«Навіть країни зі сталою демократією, європейські країни, визнають, що недостатньо лише саморегулювання для вирішення тих проблем і викликів, які є зараз. Дискусії відбуваються щодо інструментів, щодо того, як це робити: що ефективно, а що неефективно», – каже він.
Як відбувалася дискусія
Захід організували в одному з конференц-залів НСК «Олімпійський» у Києві. Він складався із двох частин. Під час першої виступила співзасновниця організації «Український інститут з прав людини», колишня Уповноважена з прав людини Верховної Ради Валерія Лутковська, розповівши про свою оцінку оприлюдненого законопроєкту, а потім відповіла на запитання присутніх щодо її розуміння тих чи інших норм, які там пропонуються.
Тут пропонується непогана модель з точки зору того, що існує одна відповідальна особа, яка перебуває у діалозі з поширювачами інформації, із суспільством і з судамиВалерія Лутковська
«Тут пропонується непогана модель з точки зору того, що існує одна відповідальна особа, яка перебуває у діалозі з поширювачами інформації, із суспільством і з судами. Є судовий контроль за діями цієї посадової особи. І є чіткі правила і розуміння – їх можна зробити ще чіткішими – у частині того, як цей діалог відбувається», – зауважила юристка.
При цьому Лутковська наголосила, що не є ні авторкою, ані адквокаткою законопроєкту про дезінформацію, оскільки вбачає у ньому чимало недоопрацювань: наприклад, надмірні повноваження інформаційного омбудсмена, який буде займатися тлумаченням фактів, необхідність доведення умислу поширення дезінформації та інше.
Після цього для продовження дискусії учасників поділили на чотири групи – журналісти, громадські організації, медіаюристи та іноземні партнери.
Що кажуть учасники
Медіаюрист «Центру демократії та верховенства права» Ігор Розкладай по завершенню роботи у цих групах розповів, що там йшлося про те, аби учасники узгодили основні зауваження до законопроєкту, які передали до Міністерство культури, молоді та спорту для подальшого аналізу і допрацювання тексту.
У багатьох є таке враження від тексту, що там є багато всього, що не дуже клеїться одне з одним, і є великий скепсис, що це допоможе вирішити проблему з дискрімінацієюІгор Розкладай
«Є два сценарії подальших дій: або його пробуватимуть допрацьовувати, прибираючи найбільш, скажімо так, токсичні речі, які викликають найбільше несприйняття у спільноті, і просуватимуть далі, або інший варіант – якщо буде воля і час – дійсно законопроєкт будуть достатньо серйозно переробляти, акцентуючи на більш чіткому визначенні проблеми і її вирішенні. Бо наразі у багатьох є таке враження від тексту, що там є багато всього, що не дуже клеїться одне з одним, і є великий скепсис, що це допоможе вирішити проблему з дискрімінацією», – говорить він.
Виконавча директорка «Українського інституту медіа і комунікацій» Діана Дуцик переконана, що розробку законопроєкту для протидії дезінформації потрібно починати з нуля.
Я не знаю жодної країни світу, яка винайшла би ефективну систему боротьби з дезінформацієюДіана Дуцик
«Ми повинні розуміти, що весь світ живе у складну епоху, зараз інформація, помножена на новітні технології, дуже впливає на наше життя. І тому, звісно, ми повинні думати, як вибудовувати оцей інформаційний простір, робити його чистішим, робити так, аби інформація не провокувала конфліктів, агресії, насилля. Але це точно робиться не у той спосіб, який прописано у цьому законопроєкті. Звісно, його розробники нам закидають, мовляв, ви нас критикуєте, а не пропонуєте, що можна натомість робити. Але я не знаю жодної країни світу, яка винайшла би ефективну систему боротьби з дезінформацією. Світ – у пошуку, і ми зараз за півдня не зможемо це зробити», – вважає експертка.
Колишній заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін, натомість, зауважує, що сама категорія «дезінформації» – це компетенція спецслужб, а не журналістів.
Даний законопроєкт наразі не є життєздатнимДмитро Золотухін
«Якщо людина поширює дезінформацію у її класичному вигляді, журналістом вона вважатися не може. Це таке філософське питання. Я вважаю, що даний законопроєкт наразі не є життєздатним. Моя позиція полягає у тому, що не потрібно відкидати новели та пропозиції, які він висуває, але потрібно розглядати їх нарізно. Тобто якщо ми хочемо державні механізми якісь розглядати, як посаду уповноваженого з інформації, то я готовий це робити, але, передовсім, у відриві від такого поняття як дезінформація», – каже він.
Окрім того, на переконання Золотухіна, питання, пов’язані з національною безпекою, потрібно обговорювати з безпековими експертами, а не тільки з фахівцями з медіа.
Що відбувалося на полях
Перед початком дискусії під стінами будівлі, де вона відбувалася, група журналістів та громадських активістів провела мітинг проти спроб Міністерства культури, молоді та спорту регулювати медіасферу. Учасники акції скандували «Ні закону про цензуру» і, як вони пізніше повідомили, хотіли пройти нагору, де відбувалося обговорення, але їх не пустили.
Це не перший мітинг проти ініціативи Міністерства культури. Зокрема, в Одесі на одиночний пікет 22 січня виходив журналіст Леонід Штекель.
Автори цього проєкту дискредитували себе як керівники міністерства, що відповідає за інформаційну політикуКолективна заява
Пізніше він ініціював збір підписів одеських журналістів під відкритим листом-зверненням до президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Олексія Гончарука з вимогою відправити у відставку авторів документа.
«Автори цього проєкту нормативно-правового акту цілковито дискредитували себе як керівники міністерства, що відповідає за інформаційну політику країни. Мало того, їхня подальша робота на своїх постах у Кабінеті міністрів України може повністю дискредитувати в очах українського суспільства та світової спільноти імідж України як демократичної держави», – йдеться у заяві.
