Доступність посилання

ТОП новини

Деокупація та реінтеграція: як Київ збирається повертати контроль над Кримом


Вже до 2020 року має бути напрацьований перший пакет ініціатив президента України Володимира Зеленського щодо реінтеграції окупованої частини Донбасу та анексованого Криму, повідомив заступник голови Офісу президента Руслан Рябошапка. На початку серпня в відомстві вже створили профільну робочу групу з цього питання.

В ефірі денного ток-шоу Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Ремовська розмовляє про можливі шляхи повернення анексованого півострова в українське правове поле з виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини, заступником голови робочої групи з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи Олександром Павличенком та іншими експертами.

‒ Як ви почали працювати з Офісом президента України, Олександре?

Павличенко: Наша організація вже шостий рік працює з питаннями, пов'язаними з окупованими територіями, з анексованим Кримом. Це перш за все вирішення якихось практичних завдань, робота з конкретними порушеннями прав людини у тих, хто перебуває там, переходить лінію розмежування, стикається зі складнощами, переїхавши на підконтрольну територію. Найважчі випадки ‒ українські політичні в'язні. Все це створило можливість взаємодії з органами державної влади, ми упродовж цих років встановили хороші робочі контакти з Міністерством з питань тимчасово окупованих територій, з правоохоронними органами, які займаються розслідуваннями. Ми разом з ними зверталися в міжнародні інстанції на зразок Міжнародного кримінального суду, до Європейського суду з прав людини. Також ми працювали над тим, щоб долати конкретні ситуації, для чого ми розробили дорожню карту ‒ її взяли на озброєння державні органи, але сьогодні вона не реалізована.

‒ Чи були вже робочі зустрічі в межах вашої групи?

Павличенко: Ні, не було ще установчих зборів, робочих зустрічей, де були б визначені межі та методологія роботи цієї групи. Разом з тим цей багаж ми збираємося використовувати, щоб розробити насамперед стратегію реінтеграції окупованих територій. Окремо ми говоримо про Крим, окремо про Донбас. Поки немає інформації, коли буде перше засідання.

Олександр Павличенко
Олександр Павличенко

Вашу групу очолює постійний представник президента в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич. Ви спілкувалися з ним? Якщо так, то які саме аспекти роботи обговорювали?

Павличенко: Ми готові принести свою аналітику щодо роботи з окупованими територіями, працювати в проблематиці перехідного правосуддя ‒ це те, що зараз буде все більш і більш актуальним. Окрім двох стратегічних напрямків, ми готові працювати за тактичними пунктами, які пов'язані з конкретними проблемами жителів, які приїжджають з Криму на материкову частину України для оформлення документів, для вирішення питань пенсійного забезпечення тощо. Найголовніше, що зараз потрібно, це усунути дискримінаційний компонент, який присутній у багатьох ситуаціях у тих, хто переїхав з непідконтрольних територій.

‒ Що ви маєте на увазі?

Павличенко: Наприклад, сьогодні у нас зареєстроване об'єднання адвокатів на території АР Крим, і для них складно навіть платити внески, рахунок недійсний. Є підозріле ставлення до тих, хто переїжджає на підконтрольну територію ‒ тут зачіпається одне із запитань перехідного правосуддя. А саме визначення провини в ситуації, що склалася, правове регулювання питань з тими, хто знаходиться на якихось посадах ‒ брав участь у так званій «кримській весні» чи сьогодні здійснює правосуддя в судах Криму або Донецької та Луганської областей. З суддями питань немає, але адвокат ‒ захисник. Чи має він право надавати допомогу, працюючи в цих судах? Що буде з ним, коли територія буде деокуповуватися?

‒ Думку щодо завдань робочої групи з питань реінтеграції запитаємо у колишнього постійного представника президента в АРК Бориса Бабіна.

Бабін: Є чітка позиція заступника голови Офісу президента Руслана Рябошапки, що до кінця цього року робоча група має подати опрацьовані пропозиції. Судячи з інформації з відкритих джерел, є теза про потребу ратифікувати Римський статут і відповідно змінити кримінальне законодавство. Це, безумовно, варто похвалити ‒ у будь-яких обставинах це необхідно, потрібно й важливо у вимірі деокупації. Це велике поле, багато законопроєктів є в парламенті ‒ їх схвалювали або вони зависали. Є радикальна й нагальна потреба змінити закон «Про вільну економічну зону «Крим» шляхом скасування більшості його положень, які регламентують господарську діяльність на окупованій території. Подивимося, чи буде це в порядку денному парламенту.

Борис Бабін
Борис Бабін

‒ А що могли б запропонувати Міністерство з питань окупованих територій і представництво президента в АРК?

Бабін: Я не знаю, які у міністерства є пропозиції на рівні законів. Ідеї, які у них були на підзаконному рівні, в принципі, сьогодні втілені на тому чи іншому рівні. Є порядок відшкодування шкоди за Донбас, є їх бачення встановлення фактів народження та смерті, є спроби врегулювати питання допомоги політв'язням. Що стосується представництва президента, є план невідкладних заходів на два роки, який ми затвердили у 2018-му. Він передбачає необхідність відпрацювати декілька законопроєктів і підзаконних актів, і частина з них вже була подана в парламент, зареєстрована народними депутатами. До кінця 2019 року план дійсний. Може бути, його тези будуть враховані робочою групою, але давайте спочатку подивимося на результати її роботи.

‒ У нас на зв'язку заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі. Чи плануєте ви якось взаємодіяти з цією робочою групою?

Куркчі: Жоден з фахівців міністерства в цю групу не внесений, пропозиції про це також не надходили. Але, як мені здалося за складом, йшлося про науковий колектив, який має наукові ступені в юридичній площині. Мабуть, вирішили, що такий склад оптимальний. Якщо будуть якісь звернення цієї робочої групи на адресу міністерства, природно, воно буде відповідним чином реагувати, співпрацювати та відповідати на всі запитання робочої групи.

Юсуф Куркчі
Юсуф Куркчі

‒ У нас є дзвінок від слухача, будь ласка.

Радіослухач: Пане Павличенку, як ви переконаєте російський народ Криму в бажанні приєднатися до України, якщо при цьому ви говорите, що Крим буде кримськотатарською автономією, російським дітям буде заборонено навчатися російською мовою, росіянам не можна буде говорити публічно своєю мовою, пенсіонери отримуватимуть ваші мізерні пенсії?

Павличенко: Складно говорити про те, що є російський народ Криму та український народ Криму. Крим ‒ це українська територія, яка зараз анексована Росією. Ви говорите про якісь негативні індикатори, які не дозволять бачити позитив для тих, хто сьогодні живе в Криму, в тому, щоб жити в складі України. Частина того, чого ви торкаєтеся, маніпулятивна: ніхто не буде змушувати відмовлятися від рідної мови, як ніхто сьогодні не змушує відмовлятися від російської чи іншої мови на українських територіях. Перш за все, Україна рухається за європейським вектором, а Росія рухається в інший бік.

Україна рухається за європейським вектором, а Росія рухається в інший бік
Олександр Павличенко

‒ Як ви особисто бачите специфіку деокупації та подальшої реінтеграції Криму?

Павличенко: Обидва ці завдання мають бути вирішені не в військовому руслі, а в політичному. Якщо перше питання ‒ деокупація ‒ стосується перш за все відновлення юридичного статус-кво, то питання реінтеграції набагато складніше. Воно вимагатиме застосування всіх інструментів, пов'язаних з перехідним правосуддям. Це й питання відшкодування шкоди, і питання встановлення відповідальності за факти та події, які відбувалися.

‒ І для цього потрібно обов'язково ратифікувати Римський статут, як сказав Борис Бабін?

Павличенко: Україна вже затрималася з ратифікацією цього документа, оскільки вона взяла міжнародні зобов'язання і не виконала. Фактично це введення інструменту можливого притягнення до відповідальності за чотири типи злочинів: геноцид, військові злочини, агресія та злочини проти людяності. Це теж буде одним з факторів міжнародного впливу на вирішення ситуації, яка зараз не може бути вирішена на рівні розслідувань з українського боку. Україна вже фактично звернулася до Міжнародного кримінального суду, фактично тим самим визнавши його юрисдикцію й оголосивши при цьому, що просить розслідувати злочини, пов'язані з подіями на Майдані в лютому 2014 року, і окремо щодо конфлікту на Донбасі та окупації Криму. Тобто Україна фактично визнала юрисдикцію прокурора Міжнародного кримінального суду. Зараз ми маємо всі можливості нарешті здійснити ратифікацію Римського статуту. Але для цього також потрібно буде внести зміни до кримінального законодавства України.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG