Доступність посилання

ТОП новини

Фігурант «справи «українських диверсантів» ‒ держсекретареві США: «Ми майже забуті, проблематика Криму не обговорюється»


Олексій Бессарабов

Крим.Реалії публікують текст звернення засудженого у Криму фігуранта «справи «українських диверсантів» Олексія Бессарабова до державного секретаря США Ентоні Блінкена:

Мене звуть Олексій Бессарабов. Я ‒ громадянин України. Я ‒ один з більш ніж сотні громадян України, які були арештовані ФСБ Росії в окупованому Криму та засуджені до тривалих термінів позбавлення волі за сфальсифікованими справами «терористів», «екстремістів», «шпигунів» і «диверсантів».

Ми майже забуті. Про нас пам'ятають тільки наші рідні, друзі, колеги з роботи

Незважаючи на те, що моє ім'я, як імена десятків інших політичних в'язнів, є у списках таких правозахисних організацій, як Freedom House, «Меморіал», ми майже забуті. Про нас пам'ятають тільки наші рідні, друзі, колеги з роботи. Ми забуті, тому що проблематика Криму не обговорюється ні в «нормандському форматі», ні в Мінських переговорах. Ці формати стосуються тільки окупованої Донеччини. Але не Криму. Олег Сенцов уже на свободі, але «список Сенцова» залишився, навіть більше, він постійно поповнюється новими іменами арештантів.

Наші імена фігурують в останні роки тільки в резолюціях Європейського парламенту, і про нас пам'ятає Постійна місія США в ОБСЄ, за що окрема вдячність Сполученим Штатам.

Олексій Бессарабов (четвертий ліворуч) тримає прапор України на випуску слухачів Варшавської євроатлантичної літньої академії, 26 липня 2013 року
Олексій Бессарабов (четвертий ліворуч) тримає прапор України на випуску слухачів Варшавської євроатлантичної літньої академії, 26 липня 2013 року

Ми, політв'язні, знаючи про підготовку зустрічей із президентом України, а потім і президента США з російським президентом, вважаємо, що основною має бути тема безумовного звільнення незаконно утримуваних Росією осіб з колоній на території РФ та Криму. Це не питання політики, це питання відновлення мінімального рівня довіри, честі та моралі лідерів націй ХХI століття.

Приклади цього є. Зокрема, це досвід США у вирішенні афганського конфлікту, де був реалізований принцип: спочатку взаємне звільнення осіб у форматі «всіх на всіх», і лише потім політичне врегулювання. Сторони ‒ й афганська влада, і таліби ‒ лише за декілька місяців після досягнення домовленостей змогли здійснити обмін за формулою «всіх на всіх» близько 6 тисяч осіб. У разі російсько-українського конфлікту проводяться лише часткові звільнення, останнє з яких було у 2019 році й стосувалося тільки Донбасу, але не Криму.

Нам залишається тільки вірити, що за наявності політичної волі під впливом США ми зможемо вийти на свободу

З 14-річного терміну ув'язнення за сфальсифікованою «справою «українських диверсантів» я вже 4,5 роки позбавлений волі. Є ті, хто вже сьомий рік в ув'язненні, є ті, кого заарештували минулого місяця.

Нам залишається тільки вірити, що за наявності політичної волі під впливом США ми зможемо вийти на свободу.

Олексій Бессарабов, засуджений у Криму фігурант «справи «українських диверсантів»

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

ДОВІДКА: російські силовики затримали в листопаді 2016 року в Севастополі співробітників аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова та Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Всіх трьох звинуватили в «підготовці диверсій у Криму на замовлення української розвідки».

У квітні 2019 року підконтрольний Росії Севастопольський міськсуд засудив Дудку та Бессарабова до 14 років в'язниці. Суд також призначив кожному штраф: Дудці ‒ у розмірі 350 тисяч рублів, а Бессарабову ‒ в розмірі 300 тисяч рублів. У жовтні того ж року Верховний суд Росії відхилив скаргу захисту й затвердив вирок.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх провокацією російських спецслужб.

Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Олексія Бессарабова та Володимира Дудку політичними в'язнями.

Кримчани в російському ув'язненні

Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.

Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.

XS
SM
MD
LG