«Це серйозна стаття»: як кримськотатарська журналістка стала «особливо небезпечною» для ФСБ

У Криму ФСБ Росії порушило кримінальну справу проти журналістки кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілової, за статтею 208 російського Кримінального кодексу, за «участь у збройному формуванні на території іноземної держави».

За версією слідства, журналістка нібито вступила в «батальйон імені Номана Челебіджихана» в 2016 році і надавала йому інформаційну підтримку. Як повідомив кримський адвокат Еміль Курбедінов, 12 липня російський суд заочно обрав Халіловій запобіжний захід – утримання під вартою. Крім того, за клопотанням слідства, журналістку оголосили в міжнародний розшук.

Журналістка кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілова стверджує, що її не сповіщали про російські суди у цій справі, і що вона не працювала в організації, яку в Росії називають батальйоном імені Номана Челебіджихана.

– При цьому на сайті так званого Верховного суду Криму все це було. По ідеї, вони повинні дати якусь повістку, лист, але мені ніхто не сказав, що призначений суд на 12 липня, призначений державний адвокат, що нібито я ховаюся. Але я не ховаюся, я тут працюю, мене всі бачать в ефірі телеканалу. Це смішно, як я можу це пояснити? Всі ми знаємо, що після переформатування громадянської блокади Криму, її лідер оголосив про формування батальйону Номана Челебиджихана. Я, з початку громадянської блокади, з 20 вересня 2015 року і до 1 січня 2016 року, до дати формування батальйону, працювала там польовим журналістом. Я щодня виходила з прямими ефірами, сюжетами і розповідала, що відбувається в рамках блокади Криму. Я виключно виконувала свої журналістські обов'язки. Але, мабуть, вони вирішили, що треба тиснути на свободу слова.

Гульсум Халілова називає це переслідування політично мотивованим.

– Треба ж оголосити, що кримські татари беруть участь в якихось бандформуваннях, треба ж сфальсифікувати більше кримінальних справ щодо корінного народу Криму, який проявляє свою громадянську проукраїнську позицію. Я не вступала ні в які батальйони, я працювала польовим журналістом. Я вже була в Прокуратурі Автономної Республіки Крим, написала заяву, і там порушили кримінальну справу за фактом звинувачення невинної людини в кримінальному злочині. Звичайно ж, цією справою буде займатися Еміль Курбедінов, ми будемо подавати скаргу до Європейського суду з прав людини.

Прокурор відділу Прокуратури АРК Павло Чернишенко заявив в ефірі Радіо Крим.Реалії, що Гульсум Халілової нічого не загрожує на материковій частині країни.

– Те, що вони оголосили громадянина України в міжнародний розшук, означає виключно те, що це сталося на підставі зібраних російськими силовиками матеріалів. Я вважаю, що ніякі матеріали на даний момент не були надані українській стороні, тому коментувати це передчасно. На материковій Україні Гульсум Халіловій нічого не загрожує. Щодо інших країн, тут все залежить від рівня співпраці країни, куди вона може виїхати, з Росією – від наявності міжнародних договорів про спільну діяльність так що потрібно знати конкретні дані. На мій погляд, такі дії співробітників окупаційної влади свідчать тільки про те, що триває політика залякування журналістів. Фактично це спроба змусити їх займатися самоцензурою.

Член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв вважає, що російські силовики не повідомили Гульсум Халіловій про кримінальне переслідування з конкретною метою.

– У мене точно така ж ситуація, тільки у нас статті різні. У мене стаття 281 (тобто «диверсія» у зв'язку з підривом електроопор в Херсонській області – КР), яка Гульсум не зовсім підходить, враховуючи, що вона журналістка. Але вона висвітлювала події енергоблокади, і їй повісили, ніби вона мала пряме відношення до збройних батальйонів, і так далі. Але сам процес такий ж, як і у мене: було рішення так званого суду першої інстанції, вони самі ж призначили адвоката і не попередили, а потім провели суд вже другий інстанції, тобто, вони відхилили апеляційну скаргу найнятого адвоката. Насправді держава може надавати адвокатів, але те, що він не повідомляє нічого підзахисному, це дуже велике питання. Все це робиться цілеспрямовано, щоб ми, не маючи інформації, прямуючи куди-небудь, могли бути заарештовані і екстрадовані до Росії.

Ескендер Барієв додає, що йому довелося направити звернення в представництво Інтерполу в Україні разом з відповідними документами, і на підставі листа з України його виключили зі списку розшукуваних в центральному офісі організації.

– Але існує окремий договір серед країн СНД. Звідти мене ніхто не прибрав, бо мені дуже ризиковано їздити в ці країни. Наприклад, Міністерство закордонних справ України не рекомендувало мені їздити в Грузію, оскільки вона не вийшла з цього договору. Що стосується країн Заходу, у мене проблем немає: я був і в Бельгії, і в Німеччині, і в Швейцарії, і в США. До речі, я вже отримав повідомлення з Європейського суду з прав людини, що моя справа прийнята до розгляду. Але якщо у мене явно політична стаття, то у Гульсум трохи складніше, тут потрібно ще довести її непричетність до будь-яких збройних формувань. Але це – робота серйозних адвокатів-міжнародників.

Публіцист-емігрант із Росії Аркадій Бабченко впевнений, що Гульсум Халіловій не вдасться довести свою правоту в російських інстанціях, особливо якщо за справу взялася ФСБ.

– Гульсум – маленька жінка, тиха, скромна, і говорити про те, що вона бере участь в якихось терористичних утвореннях, це марення сивої кобили. З точки зору логіки розглядати це безглуздо. Мабуть, вона комусь насолила. У ФСБ одна логіка: беремо найжорсткішу статтю і по ній тупо тиснемо, закриваємо. Ця «чеченська» стаття раніше щодо чеченців використовувалася, а тепер буде використовуватися щодо кримських татар. Але це серйозна стаття: якщо ФСБ береться за такі справи, то відсоток виправдувальних вироків або скасування вироків мінімальний. Тому тут навряд чи допоможе адвокатура і міжнародне право, треба просто не потрапляти до них в лапи. Закатають в асфальт, посадять, судитися з ними марно. Але про практику видачі журналістів з інших країн до Росії я не чув і сподіваюся, що Україна цього робити не буде.

Довідка: Дискусія про створення кримськотатарського батальйону в складі структури правоохоронних органів України триває з 2016 року. У Меджлісі кримськотатарського народу відзначали, що всі матеріали з даного питання були передані п'ятому президенту України Петру Порошенку і голові МВС Арсену Авакову.

Голова громадської організації «Аскер» Ленур Іслямов закликав присвоїти створюваному «кримськотатарському батальйону» імені Номана Челебіджихана номер військової частини.

У Національній гвардії України, яка входить в систему Міністерства внутрішніх справ України, відзначали, що заяви про створення в їхній структурі «кримськотатарського батальйону», залишаються поки на рівні заяв, які не закріплені законодавчо.

(Текст підготував Владислав Ленцев)