У 2018 році вперше за історію незалежної України був запроваджений воєнний стан. 30 днів для посилення оборони – позаду. Втім, звичайні українці, всупереч побоюванням, змін майже не помітили: ні загальної мобілізації, ні переходу економіки на військові рейки не сталося. Чим же була ця ініціатива військово-політичного керівництва країни і чи варто очікувати подібного в майбутньому? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Багатотисячні збори резервістів, передислокація військ всередині країни, блокпости в мирних українських містах – перший воєнний стан в історії сучасної України закінчився. За великим рахунком, так і не вплинувши на життя звичайних українців, хоча очікування були зовсім іншими.
Воєнний стан – це більше ніж два десятки обмежень прав і свобод громадян: жодних мітингів і виборів, можливість заборони роботи політичних партій, контроль ЗМІ, обмеження свободи переміщення, комендантська година, використання приватної власності для потреб військових і багато іншого. Але фактично нічого з цього так і не відбулося.
«Це швидше була ситуація політичного воєнного стану, ніж повноцінного воєнного стану. З боку політичної опозиції, значної частини суспільства, з боку наших західних партнерів відразу були висловлені серйозні зауваження. Перш за все, що стосується виборів, щоб воєнний стан не завадив виборам. Та сама дилема, яка була в 2014 році. Вибори або воєнний стан. Зараз знайшли такий м’який паліативний компромісний варіант», – каже політолог Володимир Фесенко.
Загроза великої війни
Воєнний стан запровадили в десяти областях, що межують з Російською Федерацією, анексованим Росією українським Кримом, в приморських регіонах і на кордоні з невизнаним Придністров’ям. Там, де присутні російські війська і де протягом декількох років чекають нападу Росії.
Є плани стратегічного застосування Збройних сил Росії проти нашої державиВадим Скібіцький
«Ми реально знаємо, що є плани стратегічного застосування Збройних сил Російської Федерації проти нашої держави, це по-перше. Вони розроблені. По-друге, в будь-якому випадку буде прийматися політичне рішення. Просто так розпочати агресивні, масштабні дії для Російської Федерації – це дуже складно», – зазначив спікер ГУР Міноборони України Вадим Скібіцький.
Ознаки того, що масштабна операція можлива, бачать і російські військові оглядачі. Першочергово говорять про боєготовність російської армії, яка за два роки істотно збільшила кількість підрозділів, готових до активних дій. Але чи буде такий наказ – впевненості немає.
«Але це не вперше, у 2015 році було складно. Дії російської сторони носять дещо нервовий характер. Мабуть, наше військове політичне керівництво теж досить залякали. Тим, що там скоро натовські бази з’являться всюди на українській території, поруч з нашим кордоном. І що ось як це страшно, і взагалі», – коментує російський військовий оглядач Павло Фельгенгауер.
Як вплинув воєнний стан на життя українців?
Але тим часом в прикордонних районах після оголошення воєнного стану мало що змінилося. На півночі країни – звичайне мирне життя.
«Загалом нічого так і не змінилося. Абсолютно нічого, хлопці. Це клоунада, яку треба скасовувати», – каже місцевий житель.
Хоча в прикордонній смузі місцевій владі все-таки розповіли, як взаємодіяти з силовиками.
«У нас і охоронці проінструктовані, і кочегари, які цілодобово перебувають на роботі, щоб вони при виявленні сторонніх людей мають мені повідомляти. Я проінструктований прикордонниками, що я повинен одразу викликати дільничного прикордонника», – розповів виконувач обов’язків старости сіл Соснівка та Катеринівка Сергій Шестерненко.
На іншому кінці країни, в Одеській області, із сусіднього невизнаного Придністров’я, за даними прикордонників, люди через кордон почали йти менше.
– Що кажуть в Придністров’ї про воєнний стан в Україні?
– Нічого не говорять. Всі сидять, чекають, – каже жінка.
– Чого?
– Що трапиться.
Прикордонники посилили охорону державного кордону і почали частіше відмовляти у в’їзді в Україну чоловікам-росіянам. Таких випадків за місяць воєнного стану було понад півтори тисячі. Як правило, ті, які приїжджали, не змогли пояснити мету свого візиту в країну.
Що змінилося в армії?
А українські військові провели 30-тисячні збори резервістів першої черги – це ті, хто вже має бойовий досвід або відслужив.
Збиралися і бригади територіальної оборони. Але таке навчання військові регулярно проводять і без оголошення воєнного стану. А ось мобілізації так і не відбулося.
Воєнний стан без мобілізації – це дуже дивноПетро Олещук
«За великим рахунком, лише воєнний стан створює 100% законні умови для здійснення мобілізації. Раніше у нас був начебто мирний стан, і тому доводилося створювати законодавчу базу, наприклад, для тієї самої часткової мобілізації. Це, за великим рахунком, і надало підстави для тверджень про фейковий воєнний стан. Тому що воєнний стан без мобілізації – це дуже дивно», – каже політолог Петро Олещук.
Деякі експерти вважають воєнний стан перш за все тренінгом для силовиків і відпрацюванням взаємодії військових та цивільних. Правда, що і наскільки ефективно зроблено, навряд чи буде відомо громадськості – майже всі дії засекречені.
«Я сподіваюся, що силовий блок прозвітує перед Верховною Радою чи в комітетах Верховної Ради. Розкажуть, що проведені заходи бойової підготовки, особовий склад готовий, що знає, куди вирушати у випадку безпосередньої агресії, яка військова техніка залучається; підприємства оборонної промисловості знають, що постачати; підприємства необоронної промисловості знають, яким чином вони мусять допомагати військовим у випадку безпосередньої агресії», – зазначає член експертної Ради центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Антон Міхненко.
Під час засідання Ради нацбезпеки і оборони України за підсумками воєнного стану розповіли про передислокацію частин на небезпечні напрямки, посилення протиповітряної оборони і нарощування виробництва на оборонних підприємствах.
Це була реакція держави на воєнний інцидентІгор Романенко
«Оскільки плани відповідні були розроблені десь мінімум на два місяці, то такі обмеження і по часу, і по території призвели до того, що змушені були скоротити багато чого. З цієї точки зору цього всього було недостатньо і не в повному об’ємі. Але це була реакція держави на воєнний інцидент», – стверджує заступник начальника Генштабу ЗСУ у 2006-2010 роках Ігор Романенко.
Ввести воєнний стан роками вимагали деякі політичні партії. Особливо під час масованого вторгнення російських військ в Україну – під час боїв за Іловайськ і Дебальцеве, кажуть фахівці. Тоді, незважаючи на ситуацію на фронті, цього не сталося.
«Потрібно було вводити і потрібно було воювати. Треба аналізувати, робити висновки і вирішувати питання, які зараз стоять таким чином, щоб не повторювати ці помилки, про які ви говорите», – каже Романенко.
Підсумки воєнного стану
Кілька років влада стверджувала: держава, ставши на військові рейки, втратить міжнародну допомогу – військову, технічну, фінансову. Як показала практика – цього не сталося.
«Багато зусиль було витрачено на доведення, що воєнний стан непотрібний, що ми будемо оборонятися без воєнного стану. Воєнний стан – це негатив. І зрозуміло, що зараз, коли його ввели, то всі це переважно сприймають як політичне рішення, а не як рішення, спрямоване на національну безпеку», – зазначає Олещук.
Це щось повинно бути ще більшого масштабу, ніж Керч, для того, щоб з’явилася можливість знову говорити про воєнний станАнна Шелест
За місяць воєнного стану обстановка на кордонах України безпечнішою не стала, стверджує керівництво країни, але продовжувати особливі заходи не стали через майбутні вибори. Тепер для повторного введення залишилося не так вже й багато приводів.
«В цьому випадку це дійсно була непересічна ситуація. Просто загострення на Донбасі відбувається постійно протягом п’яти років. Ми вже знаємо, що це не призводить до воєнного стану. Блокування Одеського порту, наприклад. Це щось повинно бути ще більшого масштабу, ніж Керч, для того, щоб з’явилася можливість знову говорити про воєнний стан», – вважає член правління Ради зовнішньої політики «Українська призма» Анна Шелест.
Президент рапортує про готовність Збройних сил відбивати атаку ззовні. Так само на кордоні можуть залишити частину посилених заходів безпеки. Для армії, все ж, місяць нових реалій був корисний, але його виявилося мало. А звичайні українці його не помітили.
