Доступність посилання

ТОП новини

Зеленський хоче змінити Конституцію: що буде з правами і свободами громадян?


Гості програми «Ваша Свобода»: Вікторія Пташник, народний депутат України, кандидат у народні депутати України від партії «Голос»; Олексій Буряченко, політичний експерт.

Президент України Володимир Зеленський буде змінювати Конституцію держави. Про це вже оголошували і представники його команди, і сам президент створив комісію з питань правової реформи, яка має напрацювати відповідні зміни.

Віталій Портников: Конкретики щодо змін до Конституції насправді майже немає...

Лібертаріанство в розумінні команди президента Володимира Зеленського, принаймні, частини його команди. Панове, чи ви погоджуєтеся з таким підходом – змінювати не якісь функції інституцій, а самі гарантії прав і свобод громадян, як заявив представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук?

Що хочете змінювати, для чого і яку мету хочете досягнути
Вікторія Пташник

Вікторія Пташник: Перед тим, як заявляти, що необхідно змінювати взагалі Конституцію, потрібно розуміти, що хочете змінювати, для чого і яку мету хочете досягнути. На сьогодні з цієї заяви мені абсолютно нічого незрозуміло.

Я розумію, що трикутник влади повноважень може бути розподілений. І у нас є там певні проблеми. Але що стосується прав громадян – давайте питати команду Зеленського, що там побачили, що хочуть додатково закріпити. Не буде допускатися звуження тих прав, які закріплені. Тому що далі нас тоді чекає конституційний процес. Ми не можемо просто так прибрати те, що вже гарантовано Конституцією України для громадян.

Конституційна комісія деякі зміни до Конституції напрацювала. Зміни в частині правосуддя були прийняті переважною більшістю у 335, здається, голосів. Для мене це майданчик, на якому можна знаходити консенсус. Я думаю, що президент Зеленський навряд чи буде оновлювати цю конституційну комісію. Скоріш за все, створить свою.

Вікторія Пташник
Вікторія Пташник

​Намагання підлаштувати Конституцію під сьогоднішні реалії – це неправильна концепція. Хотілося б, що реалії змінювали під ті стандарти, які колись задекларували у Конституції. Конституція – це суспільний договір, договір народу України з обраними представниками України, які повинні виступати і від діяти від імені українського народу. Треба створювати механізми, щоб, наприклад, захист права власності був гарантований не тільки на рівні Конституції, а й на фактичному.

Конституція дійсно у багатьох частинах і статтях не відповідає реальному життю
Олексій Буряченко

Олексій Буряченко: Конституція дійсно у багатьох частинах і статтях не відповідає реальному життю. До речі, у дуже багатьох країнах. Україна – це не виключення. Стефанчук каже про другий розділ – «права, свободи та обов’язки». Там дійсно дуже багато неробочих статей, починаючи з 45-ої, 46-а, 47-а, 48-а, 49-а, 51-а, 52-а, які говорять про безоплатне житло, за необхідності, якщо є певний соціальний рівень, достойне життя, достойне харчування, достойний одяг, достойне медичне забезпечення, не звуження мережі медзакладів. Конституція, можливо, і потребує певних змін. У форматі такої ідеології, як лібертаріанство – воно говорить про дерегуляцію, про саморегуляцію ринків, про саморегуляцію права, щоб економіка саморегульовувалася і наповнювала бюджет. Тобто чим менше державного сектору і державного втручання, тим краще.

Конституційна комісія – це консолідовано-дискусійний майданчик як експертного товариства, так і представників Верховної Ради, відповідних міжнародних спільнот, це майданчик для залучення іноземних донорів, відповідних коштів. Це по суті є інструментом лобізму президента тих конституційних ініціатив, які він хоче запровадити. Це як дорадчий орган. Не обов’язкові його рішення до виконання. Але разом з тим вони вже готують відповідний фундамент для тих чи інших ініціатив, які потім відправляються до Венеційської комісії, а потім можуть виставлятися і на референдум.

(Повна версія програми)

Конституційна комісія – це по суті інструмент в руках президента для задоволення своїх конституційних ініціатив. Якщо вони, звичайно, є у президента, в його команди. Не вийде ж президент на прес-конференцію до народу і не скаже: я хочу поміняти Конституцію або конкретні розділи.

– Конституція – це фактично документ, який має захищати інституції держави. Наскільки вона взагалі відповідає своїм задачам? І наскільки інституції можуть захищати Конституцію?

КСУ – ми багато історій знаємо, як КСУ ставав не на бік Конституції, а на бік політичної доцільності. Найбільш яскравий приклад – 2010 рік.

Поява нардепа у суді, якщо він не сторона і не свідок – це тиск на суддівську владу
Вікторія Пташник

Вікторія Пташник: Не тільки 2010-ий. А такі справи, як відміна кримінальної відповідальності за незаконне збагачення чи останнє рішення КСУ щодо указу президента про дострокові вибори. КСУ не є політичним органом і покликаний захищати норми Конституції і захищати державні інституції. Коли КСУ перетворюється в політичний орган або починає займатися політикою, спирається на «вимогу народу», говорить про те, що «у народу є бажання зараз переобрати Верховну Раду», ми починаємо з шляху правової держави звертати туди, де правові інституції виносять політичні рішення. Величезне питання: чи вони лишаються правовими?

Щоб Конституція діяла, державні інституції мають бути професійні, авторитетні. Поява народного депутата у будь-якому суді, якщо ти – не сторона і не свідок по конкретній справі – це своєрідний тиск на суддівську владу. Так само не можуть різні інституції критикувати діяльність один одного, потім не визнавати рішення. Є рішення КСУ щодо дострокових виборів – воно остаточним, не підлягає оскарженню, хто би як не ставився. У слабкості наших державних інституцій зацікавлений виключно наш ворог.

Президент є гарантом Конституції. І від його волі або гарантувати, або не гарантувати. Тому нам дуже необхідні відповідні норми про імпічмент, тому що це також реакція на відповідне свавілля президента, якщо він це свавілля допускає.

Коли йде звернення до КСУ, то маємо розуміти, що Конституція це питання не регулює
Олексій Буряченко

Олексій Буряченко: КСУ в тому числі є політичним органом. На відміну від Верховного Суду, від різних палат КСУ не аналізує вже діюче чинне законодавство, а трактує. Коли йде звернення до КСУ, то маємо розуміти, що Конституція це питання не регулює. Тобто у нас в цьому питанні є правовий вакуум. Не можна сказати, що те чи інше рішення КСУ відповідає чи не відповідає законодавству. Це юридично є абсолютно безграмотно. Юридичним своїм рішенням КСУ має заповнити цю нішу своїм іноді, можливо, навіть філософським рішенням.

XS
SM
MD
LG