Доступність посилання

ТОП новини

«На обміління водойм страшно дивитися»: що відбувається з водопостачанням у Криму


Сімферопольське водосховище, серпень 2020 року
Сімферопольське водосховище, серпень 2020 року

В анексованому Криму погіршується проблема з нестачею води. Слідом за Сімферопольським, Бахчисарайським районом та Алуштою графік водопостачання запроваджують у Білогірську, а Севастополь переходить на «режим підвищеної готовності» через дефіцит води. Російська влада стверджує, що запасів у місті не вистачить і на три місяці.

Паралельно з цим у Криму тривають пошуки додаткових джерел води, а літак Росгідромету в кримських горах намагається викликати дощ із хмар. На початку тижня підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов повідомив, що буріння нових свердловин не врятує ситуацію, що надія залишається тільки на ще не збудовані опріснювальні установки. Тим часом уряд Росії розпорядився виділити на вирішення проблем з водопостачанням півострова близько 6 мільярдів рублів. Про те, чи допоможе це полегшити ситуацію, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Український фахівець з геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон розповів Крим.Реалії, що, судячи з космічних знімків, жодне водоймище Криму не почало наповнюватися від осінніх дощів.

З'являються острівці майже в кожному з водосховищ, навіть у гірських, і спостерігати це обміління навіть страшно
Сергій Гапон

‒ Погода в Криму в першій половині осені була досить теплою, й атмосферних опадів випадало небагато. У деяких районах були сильні дощі, але їх було абсолютно недостатньо, щоб змінити тенденцію. На космічних знімках видно, що швидкість відступу води у водосховищах досить висока, вона не сповільнюється. З'являються острівці майже в кожному з них, навіть у гірських, і спостерігати це обміління навіть страшно. Літак для стимуляції опадів не міг допомогти, адже вологоносних мас в атмосфері було вкрай мало. Відповідно, на графік економії поступово переходитимуть регіони Криму, розташовані найдалі від гір: східні, західні, північні. Словом, ті регіони, які раніше орієнтувалися на Північно-Кримський канал. На півдні Криму місцевого стоку для більшої частини населення ще буде вистачати.

Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов на нещодавній нараді запевнив, що виділені російським урядом гроші на водопостачання Криму допоможуть стабілізувати ситуацію, але не уточнив, як саме:

«Ситуація з водою контрольована, просто люди ставлять питання щодо самої програми. У ЗМІ пройшла інформація, що уряд Росії виділив понад 5 мільярдів, і багато хто заспокоївся, що федеральний центр нас підтримує. Треба зараз детально розкласти, на що підуть ці кошти, у тих же ЗМІ, щоб ситуація була повністю керована».

Слідом за ним російський глава Криму Сергій Аксенов пообіцяв опублікувати детальну програму дій вже 15 жовтня і підкреслив, що у пріоритеті буде будівництво опріснювальних установок, а не буріння додаткових свердловин:

«Використання підземних вод у таких обсягах має наслідки. На наш погляд, єдиний вихід зараз ‒ це опріснення морської води... Вперше у нашій країні такий проєкт буде реалізований. Всі розмови, що у нас повно води під землею ‒ ну, колеги, все закінчується рано чи пізно. Ця вода колись буде витіснена морською водою і тоді будемо мати такі наслідки, що залишимося без сільського господарства, взагалі без нічого».

Білогірське водосховище, 7 жовтня 2020 року
Білогірське водосховище, 7 жовтня 2020 року

Тим часом, за інформацією російської влади Криму, першу опріснювальну установку в Криму для водопостачання Сімферополя та ще низки населених пунктів регіону можуть ввести в експлуатацію через два ‒ два з половиною роки. На думку Сергія Гапона, чиновники, нарешті, були змушені визнати те, про що фахівці говорили давно.

Швидше за все, ситуація з підземними водами там зараз дуже погана, хоча точно її, мені здається, ніхто не знає
Сергій Гапон

‒ Буріння свердловин дозволяє вирішити проблему лише на короткий час. Швидше за все, ситуація з підземними водами там зараз дуже погана, хоча точно її, мені здається, ніхто не знає. Уже навіть самі панове з Криму визнають, що розробка додаткових свердловин загрожуватиме серйозними наслідками. Раніше вони говорили, що підземні води повністю вирішать проблему дефіциту, потім ‒ що частково, а тепер ось це. Так чи інакше, у найближчий рік їм залишається сподіватися тільки на погоду, на рясні дощі восени-взимку. Можливо, наступне літо буде не таким спекотним, і півострів буде краще забезпечений водою. Однак до цього часу все може трапитися.

Прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін 12 жовтня дійсно підписав документ про виділення майже 6 мільярдів рублів на водопостачання півострова, і з'ясувалося, що більша частина цих коштів ‒ близько 5 мільярдів ‒ піде на Севастополь, а саме: «на зведення водозабору на річці Бельбек з очисними та інженерними спорудами, а також на інфраструктуру для перекидання води з Кадиківського кар'єру. Будівництво вестиме Міністерство оборони Росії, орієнтовний термін здачі об'єктів ‒ березень 2021 року. Журналіст із Севастополя Давид Аксельрод зазначає, що в місті тільки в останні два тижні почали розробляти програму економії води.

Насправді, песимістичні прогнози були вже давно, але на практиці втілювати будь-які рішення щодо економії почали тільки зараз
Давид Аксельрод

‒ Поки жодних проблем з водопостачанням не відчувається, в усякому разі в багатоповерхових житлових будинках. Немає жодних графіків вимкнення або зниження тиску в нічний або вечірній час доби. Місцева влада каже, що прогнози песимістичні, і при цьому аж до кінця вересня в місті працювали фонтани. Їх вимкнули тільки з 1 жовтня і одночасно почали розробляти програму економії. Насправді, песимістичні прогнози були вже давно, але на практиці втілювати будь-які рішення щодо економії почали тільки зараз. Сьогодні влада рапортує, що води в місті залишилося до грудня. Щодо розподілу більшої частини федеральних коштів на користь Севастополя, мені складно сказати, наскільки в очах Москви водопостачання саме цього міста виглядає пріоритетнішим, у порівнянні з Кримом.

Давид Аксельрод згадує, що під час презентації проєкту з перекидання води з річки Коккозки перед президентом Володимиром Путіним російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв наголошував на тому, що ці заходи дозволять убезпечити Чорноморський флот.

Від проєкту щодо Коккозки відмовилися після публічної негативної реакції Сергія Аксенова, хоча до цього Михайло Развожаєв стверджував, що з ним усе узгоджено
Давид Аксельрод

‒ Напевно, ставлення Кремля до своїх збройних сил завжди було досить трепетним. Так чи інакше, від проєкту щодо Коккозки відмовилися після публічної негативної реакції Сергія Аксенова, хоча до цього Михайло Развожаєв стверджував, що з ним усе узгоджено. Тепер же, як ми знаємо, головний проєкт, на який виділили гроші, ‒ перетворення так званого Голубого озера в Кадиківському кар'єрі на резервне водосховище. Екологи зі свого боку говорять про те, що кількість підземних джерел, які підживлюють водойму, досить маленька, і це не зможе врятувати озеро від обміління. Влада хоче взяти звідти близько 2,5 мільйонів кубометрів води, і на їх відновлення може піти багато часу.

У 1993 році, під час попередньої сильної посухи в Криму Севастополь постачали шляхом екстреного перекидання води з Північно-Кримського каналу в Чорноріченське водосховище.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG