Доступність посилання

ТОП новини

Посуха ‒ в минулому? Чи вдалося зливам та повеням врятувати Крим від безводдя


Річка Водоспадна в Ялта після злив

Аномальні зливи, що налетіли на Крим наприкінці минулого тижня, затопили відразу декілька районів півострова, завдали значної шкоди інфраструктурі кримських міст та селищ і навіть стали причиною загибелі людей. Водночас підконтрольна Кремлю влада повідомляє, що після настільки рясних опадів Криму точно не загрожує посуха, що панувала на півострові упродовж усього минулого року. За їхньою інформацією, кримські водосховища активно наповнюються водою, а деякі з них уже стали повноводнішими, ніж в аналогічний період минулого року. Як стихійне лихо вплине на водопостачання Криму, з'ясовував кореспондент Крим.Реалії.

З 16 до 18 липня в Криму, за інформацією підконтрольних Москві державних відомств, випало дві-три місячні норми опадів. Вирували зливи та спровокували повінь у Керчі, Ялті та інших населених пунктах півострова. Осторонь не залишилися й місцеві водосховища, які через торішню посуху опинилися на межі пересихання.

Кримські чиновники вже оголосили, що після минулих опадів у доступній для огляду перспективі посуха жителям півострова не загрожує. В окремих випадках запаси води у водосховищах вже перевищують ті обсяги, які фіксували в аналогічні дати торік.

Така тенденція, зокрема, спостерігається у водосховищах, які живлять Сімферополь, повідомив завідувач кафедри водопостачання, водовідведення та санітарної техніки КФУ ім. Вернадського Ілля Ніколенко.

«Тобто торішня ситуація цього року не повториться [...] Це дозволяє впевнено збільшувати ресурси, які у нас є для водопостачання основних міст», ‒ цитують кримського вченого «РИА Новости». Схожа ситуація й у Великій Ялті, додав Ніколенко.

Водночас ще за добу до того, як на Крим налетіла стихія, співробітники регіонального Гідрометцентру скептично оцінювали перспективи подолання водної кризи. Лише у трьох водосховищах, за інформацією відомства, обсяг накопичення води перевищував обсяг витрат, у результаті чого більшість водойм стояли напівпорожніми.

Сімферопольське, Партизанське та Аянське

Серед трьох водосховищ, що живлять кримську столицю, на 100% виявилося заповненим лише найменше ‒ Аянське. Станом на 15 червня гідрометцентр рапортував, що в ньому залишалося трохи більше ніж 2,6 мільйона кубометрів води (при проєктних об'ємах ‒ 3,9 мільйона ‒ КР), таким чином, за останній тиждень, за повідомленнями російських чиновників, у водойму надійшло 1,3 мільйона кубів.

Поповнення інших двох водосховищ ‒ Партизанського та Сімферопольського виглядають скромніше. Останнє в середині місяця було наповнене лише на 19%. Таким чином, за добу до початку злив у ньому було 6,84 мільйона кубометрів води. Зараз, за інформацією ДУП «Вода Криму», у водосховищі орієнтовно 7,92 мільйона кубів. Таким чином, його корисний об'єм збільшився приблизно на 3% від проєктного об'єму, що становить 36 мільйонів кубометрів води.

Відстежити в динаміці поповнення Партизанського водосховища кореспонденту Крим.Реалії не вдалося. Зараз, за повідомленнями чиновників, воно заповнене на 37%. Отримати оперативний коментар представника ДУП «Вода Криму» не вдалося.

Загірське та Щасливенське

Трохи краще виглядає ситуація з водосховищами, які постачають територію Великої Ялти.

Нагадаємо, що саме на Ялту 17 червня припав основний удар розбурханої стихії, в результаті чого в'їзд у місто був закритий, багатьох людей евакуювали зі своїх будинків, а десятки сімей залишилися без водо- й електропостачання в результаті сильного пошкодження комунікацій. Апогеєм стихійного лиха стала загибель 26-річного чоловіка в південнобережному селищі Краснокам'янка. Згідно з попередніми висновками кримської поліції, він переходив дорогу й був змитий стрімким потоком води.

15 червня, за інформацією гідрометцентру, у Щасливенському водосховищі було 8,37 мільйона кубометрів води, що становило близько 71% від проєктного об'єму (11,8 млн кубів ‒ КР). Зараз у водоймі ‒ 9,91 мільйона кубів, або ‒ 84% від максимального обсягу.

Ще більш оптимістичною виглядає ситуація із Загірським водосховищем. Донедавна воно було наповнене на 48% із корисним об'ємом у 13,36 мільйона кубометрів води. Зараз ДУП «Вода Криму» говорить, що об'єкт у результаті опадів набрав близько 22% від загального обсягу. Таким чином зараз у водоймі ‒ 19,5 мільйона кубів.

Слід зазначити, що 18 червня у водосховища Великої Ялти зійшов сель і місцевій владі довелося на якийсь час припинити забір води. Зараз, за інформацією чиновників, ситуацію вдалося нормалізувати.

Ізобільненське

Основне джерело прісної води для Великої Алушти ‒ Ізобільненське водосховище, ‒ залишається чи не єдиною водоймою, обсяг якої практично не змінився, нарікають кримські чиновники.

Зараз на об'єкті фіксується 5,16 мільйона кубометрів води при максимальному обсязі у 13,25 мільйона. Однак головною проблемою залишається низький обсяг припливу, вважають у ДУП «Вода Криму». Так, із середини травня обсяг Ізобільненського водосховища збільшився лише на 1,2 мільйона кубометрів.

Населені пункти Великої Алушти продовжують отримувати воду за графіком. При цьому близько двох третин від добових обсягів споживання води жителі району отримують з альтернативних джерел.

До кінця липня місцева влада має намір збудувати та ввести в експлуатацію 7-кілометровий водогін, що з'єднає Південнобережні селища Гурзуф і Партеніт, після чого часткове водопостачання Алушти буде проводитися з ялтинських джерел.

Чорноріченське

Після злив Севастополь забезпечений водою до вересня 2022 року, таку інформацію на засіданні підконтрольного Москві уряду міста озвучив віцегубернатор Микола Жигулін.

За його словами, з 18 червня в головному прісноводному джерелі регіону вже зафіксований приплив у декілька мільйонів кубів води, і наповнення водосховища продовжується, доповідав чиновник.

Рясні зливи пройшли в Севастополі в ніч з 17 на 18 червня, проте стихійного лиха, такого, як у Керчі або в Ялті, місту вдалося уникнути. Станом на ранок 18 червня підтопленими виявилися лише декілька міських житлових масивів, а також низка домоволодінь у сільській зоні. При цьому рух громадського транспорту навіть у затоплених районах не припинявся, а більшість людей, за свідченням місцевих жителів, змогли дістатися до роботи.

Уже ввечері 18 травня кримський гідрометцентр повідомив про фіксацію істотного підвищення рівня води у річках, що протікають Севастополем. На один метр двадцять сантиметрів збільшився рівень у Бельбеку ‒ найбільш повноводній річці Кримського півострова, і на пів метра у річці Чорній ‒ головній водоносній артерії Чорноріченського водосховища ‒ основного джерела прісної води для півмільйонного Севастополя.

Загалом за останні кілька днів, за словами севастопольських чиновників, у водосховище надійшло близько 14,5 мільйона кубометрів води. Завдяки цьому притоку, поточний обсяг водойми доведений до позначки у 43 мільйони кубів, що становить приблизно 67% від його проєктного обсягу.

Рано радіти?

Кримські чиновники наголошують, що приплив води у водосховища півострова триває. В основних водосховищах, за їхньою інформацією, добове надходження води вимірюється сотнями тисяч кубометрів. Ці тенденції дозволяють з оптимізмом дивитися в майбутнє, впевнений директор науково-виробничої компанії «Водні технології» Анатолій Копачевський.

«У довготривалій перспективі підтверджується, що ми входимо в низку більш водних років. Тобто у нас є час на вироблення стратегічних рішень», ‒ сказав він у коментарі «РИА Новости».

Маргарита Литвиненко
Маргарита Литвиненко

Водночас кримська еколог Маргарита Литвиненко вважає, що незважаючи на істотний приплив води, «відпускати ситуацію з водопостачанням» не можна. Нинішні опади ‒ це, безумовно, аномалія, а не тенденція, вважає Литвиненко, й орієнтуватися на такі аномальні явища ‒ необачно.

На думку еколога, необхідно продовжувати інтенсивний пошук альтернативних джерел водопостачання, які в наступний посушливий рік зможуть допомогти уникнути в Криму екологічної катастрофи.

Втім, альтернативні джерела не зможуть повністю вирішити проблему водозабезпечення Криму. Єдиним реальним способом «закрити питання дефіциту води», підкреслює вона, є відновлення подачі води Північно-Кримським каналом.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

XS
SM
MD
LG