З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну жителі анексованого Росією Криму протестують проти нього. Написи «Ні війні», жовто-сині кольори одягу, українські пісні, публічні висловлювання проти президента РФ Володимира Путіна та відмова обслуговувати військових РФ – основний, але не повний перелік прикладів таких протестів. Російська влада у відповідь розгорнула систему переслідувань незгодних із війною, в якій задіює силовий апарат і судові органи, заявляють українські правозахисники. Як у Криму п'ятий рік воюють з антивоєнними голосами, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Правозахисники української громадської організації «Регіональний центр прав людини» вивчили практику ключового інструменту переслідування жителів Криму за незгоду з повномасштабним вторгненням РФ в Україну – застосування статті 20.3.3 КпАП РФ («дискредитація Збройних сил РФ»), також відомої як «антивоєнна».
Вони проаналізували понад 1,5 тисячі рішень підконтрольних РФ кримських судів, винесених за нею з 2022 до 2025 року, і дійшли висновку, що російська влада створила в регіоні «цілу систему» придушення протестних настроїв, яка порушує принципи свободи слова та права на справедливий суд.
А сама «антивоєнна стаття», на думку правозахисників, покликана не захищати армію РФ, а бути засобом контролю над суспільством та викорінення будь-яких проявів критики російської війни проти України.
«Високий ризик, що людей судять ні за що»
Специфіка російського законодавства і судової практики дає Росії можливість вільно трактувати поняття «дискредитації» та переслідувати людей практично за будь-які дії чи висловлювання, зазначають автори аналітичного звіту «Лояльність під примусом», представленого в Києві в липні. Залучені до процесу цих переслідувань силовий апарат і контрольовані РФ кримські суди.
Найактивніше переслідують кримчан за «антивоєнною статтею», згідно з моніторингом правозахисників, підконтрольні Москві Армянський міський суд, Київський районний суд Сімферополя та Джанкойський міський суд.
Це не ізольовані випадки, а політика Росії з придушення свободи слова і фундаментальних прав людиниКсенія Корнієнко
«Показовим є приклад Армянського міського суду. Це суд–рекордсмен, він виніс близько 500 рішень (за «антивоєнною статтею») – третину всіх рішень, які ми вивчали. І в цьому суді показник виявлення цього так званого «правопорушення» російськими правоохоронними органами становить 98%. Тобто звернення про те, що хтось «дискредитував» російську армію, не є випадковими, а ініціюються безпосередньо державою РФ. Це не ізольовані випадки, а політика російської держави з придушення свободи слова і фундаментальних прав людини та тиску на суспільство», – наголошує старша юристка українського «Регіонального центру прав людини» Ксенія Корнієнко.
У підконтрольному РФ Армянському міському суді та інших кримських судах публічно не коментують свою судову практику в «антивоєнних» справах.
Найчастіше підконтрольні РФ кримські суди присуджують мінімальні штрафи за «дискредитацію Збройних сил РФ» – від 30 до 50 тисяч рублів, зазначають правозахисники. Вони при цьому можуть враховувати матеріальний стан фігурантів таких справ і визнання ними провини.
У 2022 році фігурантами «антивоєнних» справ були переважно кримські чоловіки, але згодом жінок стали судити за це правопорушення вдвічі частіше, стверджують у «Регіональному центрі прав людини».
Іноді в Криму можна оскаржити рішення суду за «антивоєнною статтею». Але таких прикладів дуже мало, оскільки люди розуміють, що «правосуддя в окупації не працює», вважають автори дослідження.
Суди замість здійснення правосуддя, по суті, обслуговують авторитарні інтереси РФВолодимир Вязовцев
Правозахисники зафіксували «цілу систему» різних процесуальних порушень при розгляді «антивоєнних» справ у Криму, які не дають можливості провести ефективні судові розгляди.
«Органи слідства у справах про «дискредитацію Збройних сил РФ» зловживають своїми повноваженнями, а суди замість здійснення правосуддя, по суті, обслуговують авторитарні інтереси РФ. І таким чином ця стаття працює як інструмент придушення незгодних, спроба примусу їх до пасивності, що прямо суперечить міжнародним стандартам свободи вираження поглядів. Іноді справи розглядалися дуже швидко – за хвилини. Про який всебічний та об'єктивний розгляд тут може йтися?» – стверджує юрист «Регіонального центру прав людини» Володимир Вязовцев.
Сумнівності судовим процесам за статтями про «дискредитацію армії РФ» додає і відсутність суспільного контролю, зазначає він.
Людей притягують до відповідальності буквально ні за що і складу злочину не було як такогоВолодимир Вязовцев
«Суди часто приховують, що саме вчинив фігурант справи про «дискредитацію армії РФ». Інформація про це, як правило, закрита або суди обмежуються дуже абстрактними широкими формулюваннями. В таких умовах дуже високий ризик, що людей притягують до відповідальності буквально ні за що і складу злочину не було як такого», – говорить юрист.
«Вибачення під примусом»
Ключовим інструментом переслідувань у Криму за антивоєнні погляди є «Крымский СМЕРШ» – телеграм-канал провоєнного блогера з Феодосії Олександра Таліпова, який оприлюднює особисті дані фігурантів «антивоєнних» справ та оперативні відео російських спецслужб із кадрами жорстких затримань цих людей та їхніми подальшими вибаченнями.
Ці відео з'являються внаслідок тиску російських силовиків на фігурантів «антивоєнних» справ, упевнені українські правозахисники.
«Примус тут очевидний. Багато цих вибачень публікуються на ресурсі, який чітко декларує своєю метою переслідування нелояльних до Росії людей. Якщо такі відео з'являються на таких ресурсах, це свідчить про те, що з людиною «працювали». Як правило, це робиться погрозами негативних наслідків для самої людини та її родини. Тому ці вибачення не є добровільними, це однозначно примус», – наголосила в коментарі Крим.Реалії голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Кожен четвертий кримчанин, якого змусили публічно просити вибачення за свою проукраїнську позицію, «зазнавав додаткових принижень», заявляли раніше в кримській правозахисній ініціативі Irade, вивчивши сотню відео, оприлюднених у місцевих пропагандистських пабліках і медіа.
З 2022 року «Крымский СМЕРШ» опублікував десятки «покаянних» відео. Сам Олександр Таліпов не приховує, що співпрацює з російськими силовиками.
«У нас десятки виявлених «ждунів» (людей, які чекають на прихід до Криму Збройних сил України – КР). Практично всі відпрацьовані органами МВС. Усі вони стають на облік, усі тепер під контролем, мають певні обмеження, пов'язані з фінансовими операціями, прийомом на певні роботи, з оформленням зброї. Але якщо їх повторно виявляють за таку протиправну діяльність, я вважаю, що потрібно позбавляти таких осіб громадянства і примусово видворяти за межі Росії. Я б їх видворяв із Графської пристані вплав», – заявляв він в ефірі кримського телебачення.
Прокуратура АРК підозрює Олександра Таліпова за частиною 1 статті 111-2 Кримінального кодексу України (пособництво державі–агресору). Йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
«Люди в окупації продовжують підтримувати Україну»
Підконтрольна РФ кримська влада, попри масові «антивоєнні» протести, запевняє, що кримчани підтримують президента РФ Володимира Путіна та його політику.
А ось очільник кримського главку Слідкому РФ Володимир Терентьєв в інтерв'ю RT у січні цього року визнав: «злочинів таких (за «антивоєнною» статтею) достатньо». Силовик підтверджує, що жителі Криму в соцмережах масово «виступають проти «СВО» (так у РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР), ображаючи російських солдатів».
Масові переслідування в Криму за «антивоєнною статтею» свідчать, що спротив російській агресії в регіоні триває навіть через 12 років у російських реаліях, вважає Ольга Скрипник.
РФ на всіх рівнях передбачила, як знищуватиме, переслідуватиме і контролюватиме наших людей на окупованих територіяхОльга Скрипник
«Переслідування людей у Криму за «дискредитацію армії РФ» свідчать про спротив, що триває попри 12 років окупації. Ця стаття про «дискредитацію російської армії» з'явилася як реакція Росії на те, що ніхто там не хотів її бачити. Росія знала, що буде спротив, і готувала різні інструменти: від прямих військових – знищення та вбивства наших людей, до адміністративних практик. Тобто РФ на всіх рівнях передбачила, як знищуватиме, переслідуватиме і контролюватиме наших людей на окупованих територіях», – говорить вона.
Скільки людей з 2022 року притягнули до відповідальності в «антивоєнних» справах у Криму, достеменно невідомо. Повноцінну статистику зібрати неможливо, оскільки багато таких фактів російська влада приховує.
За наймінімальнішими підрахунками на підставі публічних даних, мова може йти про 1,5 тисячі людей, зазначають правозахисники. З роками таких протестів не меншає всупереч усім погрозам, стверджує Ольга Скрипник.
Наші люди в окупації всупереч тому, що їх карають, продовжують підтримувати УкраїнуОльга Скрипник
«Наші люди в окупації всупереч тому, що їх карають, продовжують підтримувати Україну. Це побутовий повсякденний спротив у різних формах. Заспівати українську пісню, сказати «Слава Україні», встати під час хвилини мовчання, десь у суперечках заявити, що Путін – самі знаєте хто або куди має йти російський воєнний корабель і таке інше. Все це – прояви українського спротиву в Криму», – говорить вона.
За словами правозахисниці, масові переслідування Росією кримчан за «антивоєнною статтею» стосуються «конкретної групи громадян України в окупації» і мають два мотиви: незгода людей з агресією РФ та ідентифікація ними себе «частиною української нації». Тому, на її думку, ці факти слід розглядати як злочини проти людяності та розслідувати їх у межах Римського статуту.
