Доступність посилання

ТОП новини

«Була лише видимість слідства»: правозахисники про насильницькі зникнення в Криму, які не розслідуються Росією


Акція біля посольства Росії, присвячена жертвам насильницьких зникнень у Криму

З початку російської анексії Криму 44 людини стали жертвами насильницьких зникнень, ‒ про це розповіли представники громадської організації «КримSOS», які 1 грудня презентували другу доповідь на цю тему в Українському кризовому медіацентрі. За їхньою інформацією, про долю і місце перебування 15 зниклих досі нічого невідомо. Про викрадення та їхнє розслідування йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Координатор юридичного напряму «КримSOS» Ольга Куришко розповіла Крим.Реалії, що правозахисники звертають увагу перш за все на зникнення, пов'язані з політичними переслідуваннями.

‒ Велика частина насильницьких зникнень припадає на 2014-2016 роки ‒ саме початок окупації, коли можна говорити про спротив діям Росії. Можливо, є випадки, про які ми не знаємо, але, судячи з усього, зараз їх практично немає. Ті, що є, пов'язані з економічними питаннями або поділом бізнесу, причому згодом зниклого знаходять мертвим. Іноді людей знаходять уже в місцях позбавлення волі після того, як до них прийшли з обшуками силовики, але це не зовсім зникнення. Ми говоримо перш за все про тих, у кого була активна проукраїнська позиція, хто організовував або брав участь у якихось заходах проти окупації. До більшої частини таких зникнень причетні неофіційні силові структури окупаційної влади.

Ольга Куришко
Ольга Куришко

Ольга Куришко нарікає на те, що російська влада ігнорує претензії українських правозахисників.

‒ Якої-небудь реакції російської влади ні на перший, ні на другий звіт не було. Вони реагують та йдуть на контакт, коли міжнародні інстанції звертаються безпосередньо до правоохоронних органів окупаційної влади, вимагають якісь документи.

Журналісти Крим.Реалії звернулися за коментарями про насильницькі зникнення на півострові до Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації Тетяни Москалькової, однак на момент підготовки матеріалу вона або її представники не відповіли на запит.

Один із випадків, який згадується у звітах українських правозахисників ‒ зникнення Ервіна Ібрагімова. Він був депутатом Бахчисарайської міської ради та членом регіонального Меджлісу, його викрали у травні 2016 року. Рідним вдалося знайти записи камер вуличного спостереження, на яких видно, як Ервіна Ібрагімова викрадають люди в формі співробітників ДПС. Більше про його долю нічого не відомо, розслідування цього викрадення ні до чого не привело, адвокатів до матеріалів справи не підпускають.

Тим часом ім'я Ервіна Ібрагімова нещодавно з'явилося в іншій справі. Підконтрольний Росії Армянський міський суд заочно судить національного лідера кримських татар Мустафу Джемілєва відразу за трьома статтями Кримінального кодексу Російської Федерації. Суддя Венера Ісроїлова викликала як свідка Ервіна Ібрагімова, і коли той не з'явився в суд, вона постановила «забезпечити примусовий привід» й оголосила перерву в засіданні. Адвокат Мустафи Джемілєва Микола Полозов пояснює, чому російський суд намагається допитати зниклого кримчанина.

Микола Полозов
Микола Полозов

– Це формальний підхід із боку суду. Ервін Ібрагімов був допитаний у цій кримінальній справі у 2015 році, протокол допиту є в матеріалах. Коли слідчий складає обвинувальний висновок, він вказує як свідків звинувачення тих, кого допитали під час розслідування. Можна припустити, що ні суд, ні слідчий не знають про викрадення Ервіна Ібрагімова, але в цьому випадку, на мій погляд, це відвертий цинізм. Я не вірю, що слідчий того ж органу, який розслідує справу Джемілєва, не в курсі того, що в сусідньому кабінеті його колега займається викраденням Ібрагімова. Це обурлива, цинічна історія.

Координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров ‒ батько зниклого Ісляма Джеппарова й дядько зниклого Джевдета Іслямова. Наприкінці вересня 2014 року, згідно з показами свідка, ймовірно група співробітників російських спецслужб схопила і посадила двох молодих людей у блакитний мікроавтобус Volkswagen Transporter. Пізніше це саме авто з тим же кримським номером буде помічене під час викрадення Ервіна Ібрагімова та поблизу місця викрадення Решата Аметова. Абдурешит Джеппаров переконаний, що ці справи ніяк не розслідуються.

Абдурешит Джеппаров
Абдурешит Джеппаров

– Коли силовики прочісували двори нашого населеного пункту, то підійшли до мебельника ‒ у нього перед будинком гарний, якісний ліс. Почали одразу з'ясовувати, чи є у нього документи, дозволи тощо. Тобто на людину чинять тиск, а потім витягують із переляканого потрібні свідчення. У справі списаний не один том, але все це більше стосується не зникнення, а мене та мого оточення. Як ми зрозуміли, це спільна робота правоохоронних органів. Вони ретельно замітали сліди тих, хто скоїв цей злочин. У Росії все координується з однієї структури ‒ ФСБ, і тому я не думаю, щоб слідчі органи тут могли б самостійно щось робити. Я наполягаю на тому, що слідства не було ‒ була одна лише імітація слідства. У Криму і, напевно, в Росії правоохоронних органів просто немає ‒ це репресивні структури.

Тим часом начальник відділу прокуратури Автономної Республіки Крим Роман Мурачов зазначає, що українські правоохоронні органи ведуть власні розслідування цих справ на материковій частині країни.

‒ Зараз у нас 25 кримінальних проваджень щодо цих фактів зникнень. З тих 44 осіб, про яких говорять правозахисники, ми встановили місце перебування 30: деякі перебувають у слідчому ізоляторі в окупованому Криму. Доля 14 людей залишається невідомою, одна людина була убита ‒ це Решат Аметов. У його справі ми встановили трьох осіб з-поміж так званої самооборони Криму, які були причетні до його викрадення, їм повідомили про підозри. Зараз вони у розшуку, адже перебувають на тимчасово окупованій території. Безумовно, наша робота ускладнюється відсутністю доступу, але у нас стоїть завдання документувати подібні факти та максимально збирати докази.

За словами Романа Мурачова, російські правоохоронні органи в тимчасово окупованому Криму під різними приводами припиняють розслідування насильницьких зникнень кримчан.

Раніше Міністерство закордонних справ України закликало світову спільноту звернути увагу на факти зникнення і викрадення людей на території анексованого Криму та окупованого Донбасу. За інформацією МЗС, «серед жертв насильницьких зникнень в окупованому Криму більшість становлять кримські татари».

«Кримська солідарність»

Громадське об'єднання «Кримська солідарність» було засноване в квітні 2016 року у відповідь на системні репресії російської влади в Криму щодо представників кримськотатарського народу. До нього входять адвокати, громадянські журналісти, активісти, волонтери та родичі політв'язнів.

Адвокати та громадські захисники надають юридичну консультацію і здійснюють захист заарештованих кримчан. Активісти та громадянські журналісти займаються розповсюдженням новин щодо політично вмотивованих кримінальних та адміністративних справ у Криму, висвітлюють обшуки, суди, історії сімей заарештованих і засуджених, пікети. Волонтери надають соціально-побутову допомогу сім'ям заарештованих, допомагають дітям, які залишилися без батьків (проєкт «Кримське дитинство»). У «Кримській солідарності» наголошують, що діяльність ініціативи «вийшла за рамки національного, конфесійного або географічного контексту» і ґрунтується виключно на ненасильницьких методах спротиву.

До активістів об'єднання неодноразово приходили з обшуками й арештами. Відносно багатьох із них порушено кримінальні та адміністративні справи. Зокрема, були заарештовані блогер, громадянський журналіст Наріман Мемедемінов, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв, громадянські журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов і Рустем Шейхалієв.

Національна спілка журналістів України розцінює арешти активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність» і обшуки в їхніх будинках, як «спробу російської влади заглушити незалежний канал зв'язку між Кримом і журналістами та правозахисниками».

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG