Доступність посилання

ТОП новини

Про Крим, війну і пампушки. Вісім цитат Вахтанга Кікабідзе


Вахтанг Кікабідзе під час інтерв'ю проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»
Вахтанг Кікабідзе під час інтерв'ю проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»

Відомий грузинський співак, кіноактор та заслужений артист України Вахтанг Кікабідзе у 2014 році засудив анексію Росією українського Криму і присутність російських військових на Донбасі. Президента Росії Володимира Путіна він називає «політиком чорної сили». Кікабідзе вже п’ять років не гастролює у Росії і не приймає російських нагород. Радіо Свобода публікує вісім цитат із ексклюзивного інтерв'ю, яке Вахтанг Кікабідзе дав Крим.Реалії.

Вахтанг Кікабідзе. Про Крим, війну і пампушки
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:46 0:00
Завантажити на комп'ютер

1. Крим – це «чистої води окупація»

«Я виріс зі знанням того, що Крим – це Україна. Щоправда, нам розказували, начебто цю територію Україні якийсь дідусь подарував. Ага, як Орджонікідзе свого часу наші території віддавав (Григорій Орджонікідзе, радянський державний і партійний діяч, голова Вищої Ради народного господарства СРСР, член політбюро ЦК ВКП(б) – ред.). Це чистої води окупація. Ніякої історичної справедливості в цьому немає».

2. «Українці просто так руки догори не піднімуть, не здадуться»

«Українці за своєю натурою націоналісти. Це сидить у них в крові. Вони просто так руки догори не піднімуть і не здадуться. Це треба розуміти тому, що сьогодні є анексований Крим і ніхто не знає, чим все закінчиться. Те, що у нас буде лише гірше, ми, грузини, знаємо. А з Україною так жартувати не можна. Знаєте, справа ще в тому, що Абхазія дуже маленька, а Південна Осетія – це взагалі 2-3 села, а Крим – це зовсім інша розмова».

3. Протести в Грузії – «не проти Росії, а проти уряду Грузії»

(Мова про протести в Тбілісі, які розпочалися 21 липня 2019 року)

«Молодь вийшла проти уряду Грузії через те, що Гаврилов там був (Сергій Гаврилов – російський політик, депутат Держдуми Росії, член Комуністичної партії Російської Федерації – ред.). Але ж він не сам прийшов до парламенту і сів у крісло – його ж хтось запросив?! Після цих подій, коли виступав Гаврилов, я слухав його, він говорив, що йому обіцяли прийом на вищому рівні. Так у мене питання – хто обіцяв? Я? Ні! Уряд обіцяв!

Різні мітинги бували в Тбілісі, але такої кількості молоді я не бачив ніколи. Те, що вони вийшли, – правильно зробили! Якби мені було 20-30-40 років, я б так само з ранку до вечора там стояв. Всі вийшли, мій старший онук теж там».

4. На Грузії «зламалася палиця» Путіна

«У 2008 році всі політологи говорили, що у Путіна мізки працювали на відновлення Радянського Союзу (мова про «П’ятиденну російсько-грузинську війну» в серпні 2008 року – ред.). Але на нас зламалася палиця! Потім це перейшло в Молдову, кудись ще, і потім – до України. Це чистої води окупація, інтервенція. Найогидніше те, що нещодавно Путін закрив повітряну трасу до Грузії, Росія відмовилася приймати грузинські вина (йдеться про наслідки так званої «Гаврилівської ночі», що сталась 21 липня в Тбілісі – ред.). Таке враження, що він хоче поставити нас на коліна. Вже всі знають і розуміють, що нічого доброго від них чекати не можна. Я маю на увазі не російський народ, ні! Я маю на увазі Кремль і політику Кремля».

5. Росія продовжує «повзучу анексію» в Грузії

«Район, який називають Південна Осетія, – це ніяка не Осетія, це центр Грузії, який називається Самачабло. Саме там зараз стоїть паркан, колючий дріт і через кожні 2-3 дні це загородження по кілька метрів пересувають вперед. Така собі повзуча анексія. Там живуть люди. Дехто живе перед парканом, а приміром могила дружини вже на тій стороні. Церква – на тій стороні, сади, землі, де вони орали, працювали, теж – на тій стороні.

Росія чомусь думає, що Абхазія – це окрема республіка. Абхазія – це теж регіон Грузії. Як Кахетія, як Імеретія. Я навіть якось про це у Євгена Максимовича Примакова запитав (генерал КДБ, у 1991–1996 роках – директор Служби зовнішньої розвідки Росії, у 1996–1998 роках – міністр закордонних справ Росії, прем'єр-міністр в уряді Єльцина – ред.). Я кажу: «Навіщо Росії потрібна ця Південна Осетія?». А він мені відповів: «Щоб про Абхазію забули».

Кремль дуже дратує, коли їх окупантами називають, але це так, і нікуди від цього не втечеш».

6. І в Україні, і в Росії до влади «повинна прийти свіжа кров»

«У Росії повинна прийти свіжа кров. Що мені сподобалось в Україні, так те, що Зеленський переміг. Дай Боже, щоб у нього все вдалось, я його добре знаю. Свіжа кров уже бачила, в якому «Г» вони жили, я маю на увазі людей до 40 років. І саме тому вони іншу вже політику будуть проводити. Якщо ж свіжа кров не прийде, а прийде старше покоління, яке вже було при владі, – тоді це мертвий номер. Росія – така цікава країна, її можна носити на руках, пишатися нею, але Кремль робить все для того, щоб всі їх лаяли, плювалися на них і ніхто не хотів з ними спілкуватися. Це страшна річ».

7. Кікабідзе пише книгу

«Я вже завершую писати книгу. Це така собі шлягерна книга буде, дуже популярна. У Москві до мене почали приставати, мовляв, напиши свою автобіографію. А я не люблю, коли автобіографії пишуть. Пізніше я пригадав історію з однією людиною і записав її. Вийшла цікава новела. Пізніше згадав іншу історію і виявилося, що навколо мене було дуже багато цікавих історій з різними людьми і різних національностей. От і виходить у мене тепер отака книга, яка називатиметься «Вони». Це історія не про мене, а про них. Навіть зараз буває згадую якісь незвичайні історії про добрих, красивих людей, які говорять різними мовами і записую їх».

Вахтанг Кікабідзе під час інтерв'ю для проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»
Вахтанг Кікабідзе під час інтерв'ю для проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»

8. Хреновуха, часничок і маленька пампушка

«Грузія та Україна мають дуже давнє коріння дружби. В Україні мене приймають немов на другій батьківщині, ніби я там народився. Я дуже люблю українців. Добре пам’ятаю, коли вперше приїхав до України. Я молодий був, увійшов до готелю і не встиг поставити валізи, як пролунав стук, у двері увійшов офіціант і каже: «Вахтанг, це вам від менеджера готелю». Хреновуха, часничок і маленька пампушка лежали у нього на таці. Я так зрадів, взяв частування і сказав: «Ваше здоров’я!». Україна – це дуже близька країна».

Повну версію відеоінтерв’ю з Вахтангом Кікабідзе дивіться:

27 липня о 18:00 у програмі проекту «Крим.Реалії» на телеканалі «24»;

27 липня о 12:00 на ютуб-каналі Радіо Свобода.

Автори: Ігор Токар, Олександр Подрабінек

  • 16x9 Image

    Ігор Токар

    Журналіст телепроєкту Крим.Реалії з 2018 року. Протягом 2019 року був журналістом та телеведучим програми «Ньюзрум» від Радіо Свобода. Роботу на національних телеканалах розпочинав регіональним стрінгером. Співпрацював із такими телеканалами: ICTV, 5 канал, Еспресо, 112, Телеканал новин 24. Співзасновник громадської організації та веб-ресурсу «Центр медіарозслідувань Прозоро». Автор документального фільму «Чміль». Закінчив Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, факультет філології та журналістики.

XS
SM
MD
LG