Доступність посилання

ТОП новини

«Це провал для влади». Про низьку явку на російських виборах у Криму


Російські вибори в Криму
Російські вибори в Криму

Російські вибори до кримського парламенту і місцевих рад завершилися з рекордно низькою явкою. За даними російського виборчкому Криму, вона склала 33%, а це практично вдвічі нижче, ніж на російських виборах до кримського парламенту в 2014 році. За попередніми результатами голосування, до російського парламенту Криму проходять три партії, а в парламент Севастополя – п'ять. Чому більшість кримчан проігнорувала ці вибори і чого очікувати після них, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

За попередніми результатами обробки протоколів, за результатами виборів до кримського парламенту пройдуть три російські партії: «Единая Россия», ЛДПР і КПРФ.

Склад нового парламенту Севастополя може бути різноманітнішим. Очікується, що мандати в «місті військових» отримають представники п'яти партій: «Единой России», КПРФ, ЛДПР, «Справедливой России» і «Партии пенсионеров за социальную справедливость». Всі вони подолали п'ятивідсотковий бар'єр.

На цих виборах було зафіксовано перший антирекорд із моменту анексії Криму – явка виборців склала всього 33,2%. Цей показник майже вдвічі нижчий, ніж в 2014 році, коли кримчани вперше обирали російську владу. Тоді на виборах до кримського парламенту і місцевих рад проголосували 53,61% виборців.

«Вибори зробили кримчани 35+»

Голова підконтрольної Кремлю Громадської палати Криму Григорій Йоффе заявив, що причиною низької явки на виборах став «оксамитовий сезон».

У нас явка обумовлена декількома моментами. Наприклад, те, що почався, по суті, «оксамитовий сезон», до деяких кримчанам приїхали гості, родичі
Григорій Йоффе

«Потрібно розуміти, що ми вже не живемо в той час, коли в Радянському союзі явка була 99,9%. У сучасному світі багато що змінилося. Якщо ми подивимося середню явку на виборах у Європі, то ми дізнаємося, що більше 30% вона не заходить. У нас явка обумовлена декількома моментами. Наприклад, те, що почався, по суті, «оксамитовий сезон», до деяких кримчанам приїхали гості, родичі», – сказав він близькому до російської влади Криму «Крымскому информационному агентству».

Крім того, Йоффе пов'язує низький рівень явки з тим, що кримчан «все влаштовує в регіоні»: «За моїми спостереженнями, велика явка була тоді, коли електорат був не задоволений становищем у регіоні. Коли з'являється протестний настрій, тоді люди прагнуть будь-що з'явитися на виборах, щоб змінити ситуацію. Коли ситуація прийнятна, то люди вибирають не ходити на вибори. Я вважаю, що це неправильно, потрібно обов'язково ходити на вибори».

Спостерігач на минулих виборах, який працював на одній із виборчих дільниць на ПБК, на умовах анонімності розповів Крим.Реалії, що шукати причини низької явки в «оксамитовому сезоні» не варто, оскільки в день голосування через шторм була не найкраща погода для відпочинку .

Фактично вибори зробили кримчани у віковому діапазоні 35+. Люди молодше 35 років вибори практично проігнорували

«День виборів зруйнував всі звичні шаблони. Зазвичай найактивніша явка на дільницях вранці, після відкриття – і через кілька годин. Цього разу активності та черг на дільницях не було взагалі. Підсумок – на моїй дільниці, де за списком понад дві тисячі виборців, проголосували 515 чоловік. Для Криму це антирекорд. Фактично вибори зробили кримчани у віковому діапазоні 35+. Люди молодше 35 років вибори практично проігнорували. Загальну картину тих, хто голосував зробили бабусі і дідусі. Для них це обов'язковий ритуал, який не можна ігнорувати», – стверджує співрозмовник Крим.Реалії.

Політичний оглядач кримських ЗМІ і медіа материкової частини України Олександр Севастьянов бачить у низькій явці в Криму політичну технологію, що застосовується в інтересах російської влади півострова.

Низька явка – це можливість маневру для влади в разі, якщо виборці проголосували якось «не так». Від такої кількості тих, хто не прийшов, а в нашому випадку це 70%, можна черпати ресурс для маніпуляцій із результатами
Олександр Севастьянов

«Низька явка дуже потрібна російській владі, причому в масштабах усієї Росії. Тому що вона дозволяє гарантувати потрібні партії влади результати за рахунок підконтрольних соціальних груп: бюджетників, військових і інших, кого можна мобілізувати, змусити прийти на дільниці. І вони дійсно йдуть і голосують за «Единую Россию». Можу сказати, що єдиний день голосування – 8 вересня – теж придуманий неспроста. Це час, коли ще не завершився курортний сезон у Криму і на півдні Росії, і багато дійсно роблять вибір на користь відпочинку, а не голосування. Також низька явка – це можливість маневру для влади в разі, якщо виборці проголосували якось «не так». Від такої кількості тих, хто не прийшов, а в нашому випадку це 70%, можна черпати ресурс для маніпуляцій із результатами», – говорить він.

«Якщо це більшість, то як виглядає меншість?»

За попередніми результатами обробки протоколів голосування, «Единая Россия» набирає в Криму понад 54,75% голосів. Це всього на 16% менше, ніж на виборах у 2014 році, які завершилися абсолютною перемогою кримського осередку «єдиноросів» з результатом у понад 70% підтримки.

Таким чином, представники російської партії влади отримали тоді 70 мандатів і сформували зі своїх представників усю вертикаль кримської влади.

Проросійський кримський активіст Ілля Большедворов, який протягом минулої виборчої кампанії закликав кримчан голосувати проти «Единой России», не вважає її нинішній результат вибором більшості кримчан.

Якщо врахувати, що 70-80% кримчан не пішли на вибори, то на сьогоднішній день партія більшості, як вони себе називають, отримала 10% підтримки. Якщо це більшість, то я не знаю, як виглядає тоді меншість
Ілля Большедворов

«У Москві повинні зробити якісь висновки з цих виборів. Крім того, що явка ганебна, у нас на трьох дільницях результати голосування визнані незаконними. На всю Росію всього вісім таких дільниць, включно з нашими. Тобто були фальсифікації. Мені здається, це просто соромно для Криму, що люди не пішли на вибори. У Росії явка була приблизно 40%. Якщо врахувати, що 70-80% кримчан не пішли на вибори, то на сьогоднішній день партія більшості, як вони себе називають, отримала 10% підтримки. Якщо це більшість, то я не знаю, як виглядає тоді меншість», – заявив активіст Крим.Реалії.

«Протестний потенціал у Криму накопичувався»

Російські вибори на півострові в його нинішньому статусі не визнають влада України, країн Європи та Заходу. Через це багато російських політиків відмовляються висувати своїх кандидатів у владу на півострові. У 2014 році у виборах до кримського парламенту брали участь представники 12 російських партій. У нинішньому році їхня кількість скоротилася до дев'яти.

За попередніми результатами Центрвиборчкому Росії, до кримського парламенту проходять три партії: «Единая Россия», ЛДПР і КПРФ. З них дві вже представлені в депутатському корпусі нинішнього скликання.

За результатами виборів 2014 року кандидатам від ЛДПР дісталися п'ять мандатів у кримському парламенті. Вони набрали тоді 8,49% голосів виборців. Зараз їхній попередній результат – 16,84%.

Кандидати від КПРФ п'ять років тому в парламент не пройшли, оскільки набрали 4,31% голосів виборців, не подолавши п'ятивідсотковий бар'єр. Тепер їхній попередній результат – 8,19% і вони повертаються у владу в Криму.

Таким чином у парламенті Криму збільшується присутність системної російської опозиції, яку Олександр Севастьянов вважає такою лише номінально.

В цілому не можна говорити про істотну зміну політичної обстановки в Криму в результаті цих виборів
Олександр Севастьянов

«Единая Россия», за попередніми результатами голосування, втрачає в парламенті приблизно 10 мандатів. Але разом із ЛДПР вона матиме ті ж 70 депутатів, що і зараз, тому що важко уявити, що «ліберал-демократи» вестимуть самостійну діяльність. Ще приблизно п'ять мандатів отримає КПРФ. Їй просто дуже важливо, що її кандидати пройшли. Вони намагатимуться озвучувати протестні теми, в першу чергу, соціальні. Але ступінь їхньої опозиційності залежатиме від загального контексту подій у Росії. В цілому не можна говорити про істотну зміну політичної обстановки в Криму в результаті цих виборів», – пояснює він.

Кримський політолог Дмитро Омельчук напередодні виборів у коментарі для Крим.Реалії прогнозував низьку явку. Він пояснював це тим, що в умовах відсутності альтернативи «Единой России» в кримському суспільстві зростають протестні настрої, які проявляються в тому числі і у вигляді бойкоту виборів. Тепер же політолог зізнається, що розраховував на вищі показники явки.

«Я не «підрозрахував», наскільки сильні в Криму протестні настрої. Я думав, явка буде вищою. Зверніть увагу: голоси отримали партії, які реальної виборчої кампанії не вели. Це і є показник частки протестних голосів. Усю кампанію в Криму вели кандидати від «Единой России». І її результат – це провал, звичайно, для влади. Вони (єдинороси – КР) явно розраховували взяти набагато більше. А за результатами цих виборів ми бачимо, що протестний потенціал у Криму накопичувався», – говорить він.

День «виборів» у Севастополі (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:40 0:00
Завантажити на комп'ютер

Проте політолог не прогнозує серйозних змін у діяльності оновленого кримського парламенту, який, на його думку, буде лояльним до партії влади.

У «Единой Росии», в свою чергу, вже заявили про свою перемогу на виборах не тільки в кримському парламенті, а й до місцевих рад.

«Вибори були напруженими, але команда кримських єдиноросів впоралася з поставленими завданнями», – заявив секретар кримського відділення «Единой России» Володимир Константинов.

Після офіційного оголошення результатів виборів у партії розраховують отримати 80% мандатів у кримському парламенті і 70% – в місцевих радах.

Довідка: 8 вересня російська влада провела в Криму і Севастополі вибори депутатів кримського парламенту і місцевих рад.

У МЗС України назвали «юридично нікчемними» російські вибори в Криму і Севастополі та закликали міжнародне співтовариство дати «принципову оцінку» проведенню цих виборів.

Європейський союз не визнає проведені 8 вересня російською владою в Криму і Севастополі вибори депутатів парламентів і місцевих рад.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG