Господарський суд Києва тимчасово припинив процес щодо «Приватбанку»: а саме, розгляд позову Ігоря Коломойського і компанії Triantal Investments (Кіпр) про визнання незаконним продажу акцій банку державі. Перед тим, як суд повідомив про припинення справи, його будівлю «мінували», а під нею – тривали протести. Чому суд несподівано «відклав» резонансну справу та чи вигідний такий поворот Коломойському? З’ясувати це спробувало Радіо Свобода.
Зранку 17 жовтня під будівлею Господарського суду Києва зібралися десятки представників медіа та понад 100 активістів із саморобними плакатами та символікою партії «Демократична сокира».
Тут мали відбутися дебати у справі щодо продажу «Приватбанку» державі за одну гривню – в процесі націоналізації. Ексвласники банку, зокрема олігарх Ігор Коломойський і пов’язана з ним офшорна компанія Triantal Investments, позиваються з вимогою визнати цей продаж незаконним. Чинне керівництво «Приватбанку», єдиним акціонером якого є держава – навпаки, наполягає, що український закон в жодному разі не передбачає передачу акцій проблемного банку його колишнім власникам.
Є стаття закону, яка прямо визначає: акції банку не можуть бути повернені попереднім власникам
«Розгляд відбувається в закритому режимі, тож документи, які є в матеріалах справи, вважаються банківською таємницею. Ми просили суд відкрити засідання на стадії дебатів, щоб суспільство почуло думку кожного. Але доки суд в закритому режимі, ми не можемо вдаватися у деталі тих чи інших аргументів. Те, що можемо сказати: є стаття закону «Про гарантування вкладів фізичних осіб», яка прямо визначає: акції (банку) не можуть бути повернені попереднім власникам. Крапка!» – наголосив у розмові з журналістами адвокат «Приватбанку» Андрій Пожидаєв.
Але він зауважив, що «є питання» до того, застосує суд цю норму, чи ні.
Але зрештою судового засідання взагалі не відбулося.
Спершу працівники Нацгвардії попросили всіх присутніх вийти з двору суду – посилаючись на дзвінок про замінування. Водночас лікарню, яку відділяє від суду лише кована огорожа, попри загрозу вибуху, не евакуювали. Перевірка «замінування» поліцейськими, кінологами, рятувальниками та іншими службами тривала доти, доки до медіа не вийшов в.о. голови Господарського суду Києва Петро Паламар.
За його словами, суддя Людмила Шкурдова ухвалила рішення тимчасово припинити справу, доки це ж саме питання стосовно «Приватбанку» розглядається в іншому суді. Справу було «припинено» ще ввечері 16 жовтня, тому в судових реєстрах вранці 17 жовтня це ще не відобразилося, пояснив Петро Паламар. Інших подробиць він не навів.
Через декілька хвилин після цієї заяви правоохоронці знову пустили протестувальників, пресу та працівників суду досередини.
Тим часом адвокат Коломойського Олександр Винниченко заявив, що таке рішення затримує процес, і додав: чи це в інтересах клієнта, він зрозуміє, тільки вивчивши ухвалу.
Між тим, представники юридичної служби Національного банку України пояснили, що Господарський суд припинив процес до розгляду апеляції на ухвалу про визнання націоналізації банку незаконною. Цю апеляцію має розглянути Шостий апеляційний адміністративний суд, але дата розгляду наразі невідома.
Кому вигідне/невигідне «припинення» справи «Приватбанку»
Радіо Свобода зібрало думки з цього приводу в зацікавлених сторін.
- «Припинення», а в подальшому і відхилення позову Коломойського є вимогами, які неодноразово озвучували в суді представники «Приватбанку», заявив адвокат цього державного банку Андрій Пожидаєв. Відтак він вважає таку ухвалу тактичною перемогою своєї сторони. Водночас, значно важливішими, на думку правника, будуть рішення Шостого апеляційного адміністративного суду (в ньому Нацбанк України оскаржує судове рішення про визнання його націоналізації незаконною – ред.) та рішення Високого суду Лондона («Приватбанк» звинувачує своїх колишніх акціонерів у шахрайстві – ред.).
- Пауза в розгляді позову є «затягуванням, тиском на суд і протидією правосуддю» заявив адвокат Ігоря Коломойського Олександр Винниченко, пише агентство «Інтерфакс-Україна».
«Ми бачимо, що наші опоненти намагаються постійно затягнути, зірвати розгляд справи, використовуючи всілякі процесуальні і позапроцесуальні методи. Тому я цілком впевнено можу заявити: здійснюється тиск на суд і перешкоджання правосуддю», – сказав він, висловивши думку, що мінування суду і те, що дебати не відбулися, вигідно опонентам його клієнта.
- Припинення є логічним кроком, оскільки одночасно має розглядатися апеляційна скарга Нацбанку на рішення Окружного адмінсуду Києва про нібито «незаконність націоналізації «Приватбанку», зауважив у розмові з медіа представник юридичного департаменту НБУ Віктор Григорчук.
«Ми подали апеляційну скаргу (до Шостого апеляційного адмінсуду) і сподіваємося, що суд ухвалить справедливе рішення. Що він правильно оцінить докази, які надав Нацбанк», – наголосив представник НБУ.
- Суддя Людмила Шкурдова припинила процес, бо, з одного боку, на неї тиснуть представники Ігоря Коломойського, а з іншого – вона зрозуміла, що може втратити репутацію та посаду в разі неправосудного рішення. Таку думку висловив Радіо Свободпа блогер та один із лідерів руху «Демократична сокира» Антон Швець, який ініціює протести проти спроб Коломойського повернути собі «Приватбанк».
-
- Відтермінування є тактичною перемогою громадянського суспільства, стверджує він. Але наголошує, що тим часом Коломойський спробує активізувати спроби відновити контроль над «Приватбанком» через інші суди, розпорошуючи увагу громадянського суспільства – бо Коломойський має небагато шансів виграти справу у Високому суді Лондона, припускає Швець.
Наразі у судах різних інстанцій (передовсім в українських) розглядають 238 тисяч справ, пов'язаних із «Приватбанком». Із них близько 600 справ у банку називають знаковими, більшість із яких пов’язана з колишніми акціонерами банку, зокрема і з Ігорем Коломойським. Таку статистику наводить сам «Приватбанк». Голова його правління Петр Крумханзл стверджує, що банк виділяє на судові процеси, пов’язані з Коломойським, близько 10% від своїх операційних витрат. Це «інвестиції» у можливість повернути виведені з банку кошти, які компенсували коштами платників податків, пояснює очільник «Приватбанку».
Напередодні, 15 жовтня, Апеляційний суд Лондона ухвалив проміжне рішення на користь державного «Приватбанку». Він підтвердив, що англійський суд має право розглядати позов українського банку щодо шахрайства проти колишніх власників установи – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, повідомила пресслужба українського державного банку. За її інформацією, арешт активів колишніх власників залишається чинним до винесення судового рішення по суті.
Апеляційний суд в повній мірі задовольнив апеляційну скаргу «Приватбанку» щодо всіх питань, повністю скасувавши рішення, винесене в грудні 2018 року. Тоді Високий суд Лондона зняв арешт із активів Коломойського та Боголюбова у справі за позовом «Приватбанку». Водночас активи бізнесменів залишалися під арештом на час оскарження рішення в апеляційній інстанції.
У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.
Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.
Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.
Коломойський назвав «маячнею» ці опубліковані Національним банком України дані.
