Мир на Донбасі та деокупація Криму – пріоритетні пункти в програмі президента Володимира Зеленського. Про це заявив він сам під час виступу у Верховній Раді 20 жовтня. За словами Зеленського, українська влада не забуває, «що і в Криму, і на окупованій території Донбасу живуть наші громадяни, і ми повинні дбати про них».
Крім того, український президент підкреслив, що на міжнародній арені Київ уже зараз створює переговорну платформу для «координації міжнародних зусиль для захисту прав кримчан і деокупації півострова». На думку Володимира Зеленського, поки Крим залишається окупованим, а українці і кримські татари регулярно там переслідуються, світ не повинен забувати про Крим». Раніше в Кремлі неодноразово заперечували можливість будь-яких переговорів з Україною або іншими країнами про долю анексованого півострова. Про головні кримські тези виступу Зеленського йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Серед успіхів української держави в кримському питанні президент України зазначив, зокрема, пільгові умови для вступу кримчан до українських вишів, а також будівництво нових сервісних зон на контрольно-пропускних пунктах в'їзду-виїзду «Каланчак» і «Чонгар» на адміністративному кордоні в Херсонській області . Юристка громадської організації «КримSOS» Ольга Куришко висловила Крим.Реалії думку, що у справі облаштування КПВВ українській владі ще є над чим працювати.
– Ми кілька разів їздили моніторити ситуацію на контрольно-пропускні пункти і можемо сказати, що кримчани дійсно користуються послугами сервісних зон. Вони відзначають, що стало набагато комфортніше і безпечніше перетинати адміністративний кордон, хоча варто пам'ятати, що територія між українськими і російськими пунктами пропуску досі являє собою пустир. Мінус, як і раніше, в тому, що досі немає регулярного і легального транспортного сполучення від КПВВ до найближчих населених пунктів. Поки що всі спроби місцевої влади налагодити ці послуги провалилися. До того ж самі КПВВ досі не передали на баланс структур, які могли б їх повністю облаштувати і налагодити обслуговування. Під час карантину нам скаржилися, що там накопичувалися купи сміття.
За спостереженнями Ольги Куришко, влада Херсонської області перед приїздом чергової високої комісії з Києва впорядковують КПВВ силами своїх співробітників, які зазвичай обслуговують інші об'єкти. Втім, юристка не вважає це головними проблемами, пов'язаними з Кримом.
– Якщо говорити про кримське питання в цілому, я б порадила президенту Зеленському нарешті домогтися скасування закону «Про вільну економічну зону «Крим» 2014 року. Це дуже суперечливий і дискримінаційний документ, що створює серйозні перешкоди для кримчан. З одного боку, ми заявляємо, що у нас немає економічних взаємин з тимчасово окупованою територією, з іншого боку, діє цей закон. Безумовно, багато чого зроблено, для того щоб молодь з Криму і Донбасу могла вчитися в українських вишах, але цей процес треба налагоджувати ще краще, оскільки Росія створює чимало труднощів для абітурієнтів. Глобально ж нам дійсно потрібен міжнародний майданчик з деокупації Криму та єдина державна стратегія щодо цього.
Однак голова громадської організації «Євромайдан-Крим» і колишній співробітник Міністерства з питань тимчасово окупованих територій України Сергій Мокренюк стверджує, щосправді нинішній Офіс президента не зацікавлений у проведенні будь-якої чіткої політики щодо Криму.
– Заяви президента – це чудово, але вони розходяться зі справами. Для президента Петра Порошенка питання Криму було критично важливим, і він відкрито заявляв, що Росія там ворог, була запущена санкційна політика тощо. На моє глибоке переконання, Володимиру Зеленському насправді наплювати і на Крим, і на людей, які там живуть, тому він віддав цю проблему на відкуп людей на відповідних посадах. Ми нещодавно провели дослідження – розіслали в усі відповідальні міністерства запити і поцікавилися, чи проводять вони моніторинг ситуації в Криму в рамках своєї компетенції за дорученням ще прем'єр-міністра Олексія Гончарука. Звідусіль нам відповіли негативно. Але ж для того щоб щось змінювати, потрібно володіти ситуацією в цілому! А так можна пропонувати що завгодно, ось тільки життя конкретних людей це не покращить.
У своєму виступі у Верховній Раді України Володимир Зеленський вказав на те, що в його президентство на базі державного телеканалу іномовлення UATV був створений телеканал «ДОМ» для мовлення тільки на тимчасово окуповані території. Головний редактор «Радіо Кримських Громад» Олександр Янковський вважає, що з 2014 року українська держава зробила чимало для інформаційної реінтеграції Криму та окремих регіонів Донецької і Луганської областей, незважаючи на відкриту протидію Росії.
– Зокрема, було відновлено теле- і радіомовлення в Херсонській області, але, як завжди, робиться недостатньо. Вимушеним переселенцям з цих територій хотілося б більшого. Нехай український контент там поширюється, але це не залишається без уваги російської сторони. Як тільки оголошують про українське мовлення на певних ФМ-частотах, на цих частотах тут же запускають мовлення російських або місцевих радіостанцій. Таким чином або виходить каша в ефірі, або йде повне придушення сильнішим передавачем. В окупантів на цей рахунок немає жодних законодавчих обмежень. Протидіяти цьому можна поширенням сигналів на середніх хвилях, за застарілою і досить витратною технологією. Потрібні більш високі щогли і потужні передавачі, зате це дозволить одним передавачем покрити весь Крим.
Що стосується українського державного телеканалу «ДОМ» для тимчасово окупованих територій, Олександр Янковський вважає його створення вимушеним заходом.
– На мій погляд, так влада відреагувала на те, що два десятки українських телеканалів вирішили закодувати свій сигнал. Не можна було залишити без цього мовлення Крим і Донбас. Погано, що «ДОМ» використовує тільки наземне мовлення, без супутника й Інтернету. Швидше за все, його можна приймати тільки на цифрові й аналогові антени. Звичайно, поширення з супутника дало б більшій кількості громадян України на непідконтрольних територіях можливість дивитися українські програми у відкритому доступі. Самому телеканалу і його інформаційній політиці давати оцінку мені важко, оскільки я його фактично не бачу – тільки уривки з програм на YouTube.
Тим часом російський політтехнолог, ексаналітик російської партії «Единая Россия» Леонід Власюк вітає створення міжнародної платформи з деокупації Криму і впевнений, що рано чи пізно Росії доведеться взяти в ній участь.
– Те, що зараз робить Зеленський, повинні були реалізовувати ще за Порошенка. Створення цієї міжнародної платформи – дуже правильний і важливий крок. Звичайно, без участі Росії реально деокупувати Крим не вдасться, але примусити її до переговорів цілком можливо – не сьогодні, так завтра. Я не виключаю навіть того, що сам президент Росії Володимир Путін у результаті попросить забрати в нього Крим – щоб від нього тільки відчепилися. Кремль заперечує свою провину і в катастрофі Боїнга MH-17, і в бомбардуваннях мирного населення в Сирії, і в отруєннях за кордоном – але все одно змушений реагувати на звинувачення. Так що не потрібно дивитися на думку Путіна – треба просто робити свою справу. В результаті Росія нікуди не дінеться від міжнародної платформи з деокупації Криму – у неї просто не буде іншого виходу.
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму. У жовтні 2020 року про свою зацікавленість у цьому переговорному процесі заявила Польща. Офіційний Київ також очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
