«Репресії в Криму тільки посилюватимуться». Кого та за що переслідують на півострові

В анексованому Росією Криму у 2023 році різко зросла кількість переслідувань з політичних мотивів, стверджують правозахисники. За неповний рік 15 жителів півострова були визнані політичними в'язнями на підставах, не пов'язаних з релігійними переконаннями. Це майже стільки ж, скільки за вісім попередніх років, що минули з анексії. У Криму за минулий рік було порушено найбільше адміністративних справ за дискредитацію російської армії. Високим залишається рівень переслідувань за релігійні погляди, пише Радио Свобода.

У 2023 році, що минає, в анексованому Криму помітно посилилися політичні репресії. На тлі повномасштабної війни Росії, що триває, в Україні мешканців півострова стали частіше притягувати до відповідальності за антивоєнну чи проукраїнську позицію. Деталі більшості таких справ відомі завдяки публікаціям у ЗМІ та розміщенню матеріалів в електронних картотеках судів, що контролюються Росією. Ось кілька прикладів.

Мешканець Феодосії Олег Валєєв наприкінці 2022 року отримав адміністративний штраф у 30 тис. рублів за "дискредитацію" російської армії. Приводом стала публікація "сюжетів" у Telegram. За кілька місяців за аналогічні дії на кримчанина завели вже кримінальну справу, оскільки "дискредитація" виявилася повторною. Цього разу в провину йому поставили те, що своїми публікаціями у "Вконтакті" він "висміяв сучасне оснащення Збройних сил РФ військовою технікою, а також негативно висловився про участь ЗС РФ у СВО (так у Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну – ред.) <…> "ДНР" і "ЛНР", і політичний курс РФ в цілому", йдеться в повідомленні міського суду Феодосії. Валєєва засудили до півтора року позбавлення волі в колонії-поселенні, а також до трирічної заборони адмініструвати сайти та розміщувати будь-яку інформацію в інтернеті.

За схожим сценарієм розвивалася справа сімферопольця Дмитра Козлі: адміністративний штраф у 2022 році за нібито дискредитуючий російські війська посаду у фейсбуці, а згодом – кримінальну справу з таких підстав. У липні 2023 року в Telegram-каналі "Кримський Смерш", у якому публікуються доноси на кримчан із антивоєнною позицією, з'явився відеоролик, де омоновці затримують Козлю у його квартирі. Чоловіка засудили до одного року позбавлення волі у колонії загального режиму.

Жителя Сімферопольського району Данила Серьогіна у квітні 2023 року оштрафували на 40 тис. рублів за те, що він нібито "публічно вигукував фрази "скоро до Криму зайдуть війська НАТО", [висловлював] думку проти проведення спеціальної військової операції, що здійснюється на території України", йдеться на сайті райсуду. А вже через місяць Серьогін нібито розмістив на своїй сторінці у Facebook під ніком Afigo Baltasar "відомості, спрямовані на дискредитацію Збройних сил Російської Федерації". Щоправда, які саме публікації було поставлено кримчанину у провину – невідомо. За рішенням суду Серегіна засудили до півтора року ув'язнення в колонії-поселенні.

У червні в Керчі було затримано двох місцевих мешканців – Єгора Савченка та Михайла Жидкова. На них, як пише правозахисний центр "Сова", порушили кримінальну справу про вандалізм, скоєний за мотивом політичної ненависті. На час слідства суд направив керчан під домашній арешт. Приводом для переслідувань стали написи, які Савченко та Жидков розміщували на міських об'єктах. Російські правоохоронні органи не наводять змісту цих написів, але вважають, що фігуранти тим самим образили російську владу, заперечували територіальну приналежність Криму Росії та висловилися проти бойових дій в Україні.

Ще однією фігуранткою кримінальної справи про політичний вандалізм стала 15-річна біженка з Харківської області Кароліна Бублик. Російські силовики стверджували, що дівчина намалювала на будівлі теплового вузла у Феодосії, а також на стіні покинутої будівлі та на альтанці "символи одного з екстремістських рухів" (якого не уточнюється).

У лютому 2023 року підконтрольний Росії Джанкойський районний суд ухвалив вирок щодо відставного офіцера Військово-морських сил України Олексія Кисельова, якого затримали влітку минулого року на адміністративному кордоні Криму та Херсонської області. Слідство вирішило, що у 2016 році Кисельов "перебував у кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана", який російська влада вважає незаконним збройним формуванням, і брав участь у підготовці морської блокади Криму. Колишнього військового відправили за ґрати на вісім із половиною років. Він заперечував свою причетність до батальйону.

Це лише кілька випадків переслідування кримчан із політичних мотивів, що сталися у 2023 році. Повну статистику репресій за політичні переконання та вираження громадянської позиції в Росії та на захоплених їй територіях збирають та публікують незалежні правозахисні проекти. Радио Свобода проаналізувало зібрані ними дані.

"Меморіал"

Проект "Підтримка ув'язнених. Меморіал", який веде команда ліквідованого російською владою правозахисного центру "Меморіал", надає статус політичних ув'язнених тим людям, яких російська влада кримінально переслідує з політичних мотивів.

До політв'язнів потрапляють "ті, кого переслідують виключно за реалізацію своїх цивільних прав, у зв'язку з приналежністю до національної, релігійної чи іншої групи, за переконання та погляди". Також до них відносять тих, "кого переслідують, з одного боку, із суттєвими порушеннями закону чи явно вибірково, а з іншого, з політичного мотиву влади". Політв'язнями не можуть бути визнані особи, які застосовували насильство проти особи або закликали до насильства за ознакою раси, релігії, етнічної приналежності.

У актуальних списках "Меморіалу" – 628 політв'язнів. З них 422 особи переслідуються з релігійних причин, а решта 206 – зазнають переслідувань з інших підстав. Із загальної кількості політв'язнів 130 осіб, або кожна п'ята, – мешканці анексованого Криму. 29 осіб, пов'язаних із Кримом, було визнано політв'язнями цього року.

Більшість кримських політв'язнів переслідується з релігійних підстав: 109 мешканців півострова є фігурантами кримінальних справ, порушених проти послідовників Церкви свідків Єгови та мусульманської релігійно-політичної організації "Хізб ут-Тахрір". Перша за російськими законами вважається екстремістською, друга – терористичною. У багатьох країнах, наприклад, Європейського Союзу, ці організації діють вільно і не заборонені. Переважна більшість переслідуваних (88 осіб) – кримські татари.

У "релігійному" списку відносна частка кримчан ще більша: кожен четвертий російський політв'язень, який переслідується за релігійними мотивами, проживав або проживає на анексованому півострові. За 2023 цей перелік поповнився 14 новими прізвищами.

Серед громадян, які переслідуються з причин, не пов'язаних із релігією, кримчан 10 відсотків (21 із 206). Більшість із них – 15 осіб – були визнані політв'язнями і цього року. Це майже половина (45%) від загальної кількості жителів Криму, яким "Меморіал" надавав статус політв'язнів з причин, не пов'язаних із релігійними поглядами, за всю історію – починаючи з анексії півострова Росією у 2014 році. Загалом у цьому списку 33 особи: 21 мешканець півострова піддається політичним переслідуванням прямо зараз, ще у 12 випадках фігуранти кримінальних справ на цей час вийшли на волю.

У ряді випадків судові вироки тим, кого було визнано політичним ув'язненим цього року, було винесено раніше. Так, наприклад, сталося з громадянською активісткою Іриною Данилович (у грудні 2022 року її засудили до семи років колонії загального режиму за звинуваченням у незаконному придбанні та зберіганні вибухівки, що вона заперечувала, стверджуючи, що вибухівку їй підкинули), а також із заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріманом Джелялом та братами Азізом та Асаном Ахтемовими (2021 року їх засудили до тривалих термінів ув'язнення за підрив газопроводу біля села Перевальне у Криму, який вони нібито здійснили за завданням української розвідки).

Команда "Меморіалу" також включила до числа осіб, які зазнають політичних переслідувань, 15 жителів Криму, які за "злочини", які ставляться до них, не були позбавлені волі. 2023 року цей перелік поповнився шістьма новими прізвищами. Майже всі кримські фігуранти цього списку (14 із 15) переслідуються за релігійні погляди.

Примітно, що загалом у списку переслідуваних без позбавлення волі, який налічує 630 імен, кримчан порівняно мало. Це може свідчити про те, що підконтрольні російській владі суди на анексованому півострові схильні виносити суворіші покарання, ніж у Росії.

Число кримських політв'язнів може зрости за рахунок ймовірних жертв переслідувань з політичних мотивів. Таким людям офіційно не надано статусу політв'язнів (щонайменше їх немає у списках "Меморіалу"), але в їхніх кримінальних справах правозахисники вбачають "ознаки політичної мотивації та серйозного порушення закону".

У актуальному списку ймовірних жертв – 113 людей, із них 19 пов'язані з Кримом. Більшість кримчан (13 осіб) – фігуранти різних кримінальних справ про діяльність "Хізб ут-Тахрір". Усі вони зазнали переслідувань з боку російських силовиків у 2023 році. Серед них, наприклад, опинилися шестеро кримських татар, яких затримали 24 серпня, у День незалежності України, і відправили до СІЗО за звинуваченням у причетності до терористичної організації.

"ОВД-Інфо"

Непропорційну кількість кримчан серед жертв політичних переслідувань виявив і правозахисний проект "ОВД-Інфо". В базі організації значиться понад 3,4 тисячі осіб, які з 2012 року по сьогодні зазнали політично мотивованого кримінального переслідування в Росії та в анексованому Криму. У 2023 році правозахисники нарахували 474 кримінальні справи з політичним підґрунтям.

Жителів Криму та Севастополя серед загальної маси переслідуваних – 283 особи (8%), хоча населення захопленого Росією півострова складає приблизно 1,7% населення самої Росії. В абсолютних цифрах Крим і Севастополь поступаються серед регіонів тільки Москві (624 випадки переслідувань), при тому, що в Москві проживає вп'ятеро більше людей, ніж на анексованому півострові.

2023 року, за даними "ОВД-Інфо", кримчани та севастопольці 34 рази ставали жертвами політично мотивованих кримінальних переслідувань. Більше випадків переслідувань знову ж таки тільки в Москві – 81. За час, що минув з початку анексії, бували роки, коли мешканців півострова найчастіше притягували до кримінальної відповідальності з політичних підстав (2019 рік – 42 випадки, 2022 рік – 41, 2016 рік – 37, 2018 рік – 35). Але якщо до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кримчан і севастопольців у більшості випадків переслідували за релігійні погляди та приналежність до організації (як правило, це були згадані вище Церква свідків Єгови та "Хізб ут-Тахрір"), то у 2022 та 2023 роках. влада стала помітно частіше порушувати кримінальні справи, які є порушенням свободи слова (по 12 випадків).

Цього року найпопулярнішою статтею, за якою силовики порушували політично вмотивовані кримінальні справи щодо жителів Криму, стала стаття про участь у діяльності організації, яку влада Росії визнала терористичною. Її фігурантами стали 12 осіб (шестеро з них – з додаванням статті про насильницьке захоплення чи утримання влади). Усі вони – кримські татари, яких переслідують за приналежність до організації "Хізб-ут-Тахрір".

На другому місці за поширеністю йдуть різні частини статей про участь у діяльності та фінансуванні екстремістської організації. Фігурантами цих справ стали 10 членів Церкви свідків Єгови.

На третьому місці – переслідувані за вандалізм, у тому числі за мотивами політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті чи ворожнечі. Таких виявилося шестеро людей, на одного з яких – севастопольця Гліба Малкова, який штовхнув ногою стихійний меморіал, що виник після смерті засновників ПВК "Вагнер", – також порушили кримінальну справу про наругу над російським прапором.

Ще четверо кримчан стали фігурантами справ про повторну "дискредитацію" російської армії. Відповідну статтю запровадили до Кримінального кодексу після початку повномасштабного вторгнення до України. Минулого року її застосували до двох мешканців Криму. Загалом за два неповні роки за статтею про повторну "дискредитацію" збройних сил притягнули до відповідальності 147 осіб, у тому числі 88 – цього року.

Нарешті, двоє людей зазнали переслідувань за публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності в інтернеті.

Свій підрахунок кримських політв'язнів веде українська влада та громадські організації. На даний момент в офіційному списку фігурує 191 особа, з яких 123 – кримські татари. Такі дані Радио Свобода озвучили у Представництві президента України в Автономній республіці Крим.

Кримська правозахисна група наводить цифру у 180 політв'язнів. У основі громадського руху "Кримська солідарність" числяться 111 політичних ув'язнених, які зараз відбувають покарання, перебувають у СІЗО чи під домашнім арештом.

Адміністративні справи

Кримський півострів знаходиться у лідерах серед окупованих українських територій та регіонів сусідньої Росії та за кількістю адміністративних справ, заведених за "дискредитацію" Збройних сил РФ. З початку 2023 року російські силові структури склали 372 адміністративні протоколи за відповідною статтею щодо кримчан та севастопольців, свідчать дані, зібрані виданням "Медіазона".

Загалом у Росії та на захоплених їй територіях цього року завели 2830 адміністративних справ про "дискредитацію" армії. Таким чином, на Кримський півострів припадає 13 відсотків усіх протоколів щодо "дискредитації". Анексований регіон обійшов в абсолютних цифрах навіть російські Москву та Санкт-Петербург, які минулого року були лідерами за кількістю складених протоколів про "дискредитацію".

У підрахунках, проведених українськими експертами, фігурує загальна кількість адміністративних справ щодо "дискредитації" окупаційної армії, які завели на кримчан та севастопольців з моменту запровадження цієї норми у березні 2022 року. За даними правозахисної ініціативи "Кримський процес", станом на початок вересня цього року сформовані Росією суди півострова винесли 424 ухвали про адміністративну відповідальність за "дискредитацію" російської армії. Ще у 47 випадках протоколи повертали для усунення порушень, розгляд справи зупиняли або переносили на більш пізню дату. Тільки в одному випадку було винесено виправдувальне рішення.

У громадській організації "Крим SOS" підрахували, що до початку грудня цього року суди в анексованому Криму винесли 514 ухвал з адміністративних справ про "дискредитацію" армії.

Тиск наростає

Тиск на кримчан, які дотримуються антивоєнних чи проукраїнських поглядів, зростатиме й надалі – незалежно від того, як розвиватимуться події на фронті. "Норма російського законодавства про відповідальність за "дискредитацію" російської армії – інструмент придушення інакодумства та опору", – каже аналітик громадської організації "Крим SOS" Євген Ярошенко. За його словами, невдоволення повномасштабною війною згодом збільшуватиметься, а значить і справ про "дискредитацію" буде більше.

На думку аналітиків проекту "ОВД-Інфо", масових репресій у Росії та на контрольованих нею територіях не передбачається. Цього року Кремль дотримувався колишньої лінії – "точкові кримінальні переслідування, посилення законів та ухвалення нових репресивних норм". Це продовжуватиметься й надалі, оскільки "така тактика чудово працює на залякування суспільства, прищеплюючи людям самоцензуру та позбавляючи режим необхідності масових переслідувань".

"Нинішні переслідування активістів – це продовження репресій проти тих, хто не має наміру мовчати. Ці репресії будуть лише посилюватися. Одне з основних посилань влади сьогодні: кожен має просто відсиджуватися вдома і ні слова не говорити, не висвітлювати це беззаконня", – заявив у розмові з Радио Свобода кримський адвокат Еміль Курбедінов.

Адвокат Микола Полозов вважає, що від російських силовиків очікується, що для демонстрації ефективності власної роботи та покращення статистичних показників вони почнуть фабрикувати кримінальні справи стосовно кримчан, у тому числі за статтею про держзраду. Це будуть поодинокі випадки, але за їх допомогою окупаційна влада зможе залякати всіх інших.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.