Генеральна Асамблея ООН схвалила посилену резолюцію проти мілітаризації Криму «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частин Чорного й Азовського морів». Документ, ухвалений 9 грудня, посилається на «Кримську платформу» та її декларацію, повідомляє міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Як резолюція Генеральної Асамблеї ООН вплине на ситуацію в Європі, Криму та акваторії Чорного й Азовського морів? Які дії у відповідь можна очікувати від Росії? Як дипломатичні рішення можуть втілюватися в життя?
Ці теми у студії Радіо Крим.Реалії, у ток-шоу «Кримський вечір», обговорили ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: український політолог Дмитро Левусь, український політолог-міжнародник Вадим Трюхан, російський оглядач, кандидат політичних наук Іван Преображенський та голова Кримськотатарського ресурсу центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
«Резолюція містить важливу підтримку «Кримської платформи», закликає Росію припинити перекидання на півострів зброї та військових, припинити порушення свободи мореплавання у Чорному та Азовському морях. Я вдячний усім державам-членам ООН, які підтримали документ. Він консолідує міжнародну підтримку «Кримської платформи» та її цілей, протидіє наростаючій мілітаризації Криму, посилає сигнал стримування на тлі нарощування військової присутності Росії вздовж нашого кордону та в Криму», – зазначив Дмитро Кулеба.
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН також «закликає Росію як державу-окупанта негайно, повністю і беззастережно вивести свої збройні сили з Криму і негайно припинити тимчасову окупацію території України».
Як повідомляє власкор «Укрінформу» у Нью-Йорку, цей документ підтримали 63 країни, проти нього висловилися 22, утрималися 55. Японія проголосувала «за», але, як пояснив її представник, з технічних причин це не відображено на екрані з підсумками голосування.
Повідомляється, що резолюцію підтримали всі демократичні країни. Серед країн, що висловилися проти, традиційно – Росія, Вірменія, Білорусь, Китай, Куба, Іран, М'янма, Сирія, Венесуела та Зімбабве.
Документ, що ухвалюється щороку, починаючи з 2018 року, доповнений посиланням на «Кримську платформу» та її декларацію, підписану в Києві 23 серпня цього року, зазначає видання.
Далі «Укрінформ» наводить зміст резолюції. Згідно з повідомленням, Генасамблея «висловлює серйозне занепокоєння» поступовою мілітаризацією Криму, а саме – тривалою дестабілізацією півострова через постачання з Росії танків, БТРів, вертольотів, ракет, стрілецької зброї, військовослужбовців, а також літаків, здатних доставляти ядерну зброю.
Крім того, у резолюції наголошується на «неприпустимості призову» Росією жителів Криму до своїх збройних сил, у тому числі на її території, оскільки це суперечить міжнародному гуманітарному праву.
Генасамблея закликає Росію утриматися від створення освітніх установ, які забезпечують підготовку кримських дітей до служби у російських збройних силах, а також від організації курсів бойової підготовки у кримських школах. Від Росії вимагають «припинити зусилля щодо офіційного включення кримських освітніх установ до системи «військово-патріотичної» освіти Російської Федерації», йдеться у документі.
Декілька положень резолюції засуджують «дії окупаційної влади щодо блокування окремих районів Чорного та Азовського морів, Керченської протоки, навмисне перешкоджання судноплавству з порушенням міжнародного права, розширення військово-морських баз Чорноморського флоту Росії в Криму, проведення військових навчань у регіоні, будівництво мосту через Керч і таке інше».
Резолюція закликає всі держави і міжнародні організації та спеціалізовані установи утримуватися від будь-яких відвідувань Криму, не узгоджених з Україною.
Перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський на засіданні Генасамблеї ООН під час ухвалення кримської резолюції закликав європейські країни та США «вгамувати Україну», а український проєкт резолюції назвав політизованим.
Про те, що ця резолюція є болісною для Росії, говорить тональність, у якій про неї говорять її представникиДмитро Левусь
Український політолог Дмитро Левусь зазначає, що остання резолюція «дуже болісна» для Росії, оскільки стає «вагомим аргументом» для деокупації Криму.
– Про те, що ця резолюція є болісною для Росії, говорить тональність, у якій про неї говорять її представники. Ця резолюція дуже ґрунтовна. Мені, наприклад, дуже імпонує той факт, що в ній згадується недопущення залучення дітей до мілітаризації. Це той момент, який зазвичай упускається. З гуманітарного погляду це серйозний аргумент. Коли російська сторона каже, що резолюції ООН не мають значення, це не так. Це вагомий аргумент, у тому числі для судових процесів та часу, коли настане деокупація Криму.
Ця резолюція, на думку Левуся, «не звільнить Крим зараз». Але вона є важливою для підготовки деокупації півострова, оскільки разом з іншими міжнародними документами «вибудовує систему для цього», вважає політолог.
Резолюція дає Росії зрозуміти, що Крим ніколи не визнавали, не визнають і не визнаватимуть російськимВадим Трюхан
Його колега, український політолог-міжнародник Вадим Трюхан називає посилену резолюцію Генасамблеї ООН проти мілітаризації Криму «позитивною для стримування російської агресії».
– Ця резолюція не лише результат зовнішньополітичних зусиль України для деокупації Криму, а й інструмент для того, щоб утримувати країни демократичного світу разом довкола ідеї зупинити агресивну поведінку Росії, не дати їй далі кошмарити своїх сусідів. І вона дає Росії зрозуміти, що Крим ніколи не визнавали, не визнають і не визнаватимуть російським.
Поганим сигналом Трюхан назвав, що Китай проголосував проти резолюції Генасамблеї ООН. Він вважає це «недопрацюванням української дипломатії».
Російський оглядач, кандидат політичних наук Іван Преображенський каже, що незважаючи на невигідні для Росії результати голосувань, Москва вважає важливою свою участь у Генеральній асамблеї ООН. Таким чином, влада Росії зберігає можливість «накладати вето на стратегічно важливі рішення», які ухвалює Рада безпеки ООН, і підстави називати свою країну «одною з великих держав у світі», пояснює він.
Ніхто не змирився, не забув, не заспокоївся і не адаптувався до того, що Крим перебуває під її контролемЕскендер Барієв
Голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв називає резолюцію Генасамблеї ООН у Криму «черговим ляпасом Росії» від міжнародної спільноти.
Країни, які проголосували за документ, за словами Барієва, беруть участь у «Кримській платформі», тобто сформували «коаліцію не просто на словах». Ухвалена резолюція, на думку голови Кримськотатарського ресурсного центру, «дає посил» Росії про те, що «ніхто не змирився, не забув, не заспокоївся і не адаптувався до того, що Крим перебуває під її контролем».
Російська влада офіційно не оприлюднила свою позицію про посилену резолюцію Генасамблеї ООН проти мілітаризації Криму, ухвалену 9 грудня.
(Текст підготувала Олександра Шевченко)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
