Російська влада використовує бандитські методи ‒ кримські активісти

2 січня кримськотатарський активіст Різа Асанов повідомив про напад поблизу Білогірська. У коментарі Крим.Реалії Асанов зазначив, що пов'язує подію зі своєю «активною позицією». Він також розповів про загрозу смерті, що пролунала під час нападу, і про те, що має інформацію про підготовку розслідування з боку російських спецслужб за підозрою його у шпигунстві. Крим.Реалії запитали кримських активістів і громадських діячів, що вони думають про цю ситуацію.

На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, напад на Різу Асанова ‒ спроба залякування активістів на півострові.

«Звичайно, напад на Різу Асанова ‒ не випадковість. Це своєрідне попередження: як самому Різі за активність, так і будь-кому іншому ‒ для залякування. Будь-яка активність «не за Росію» і відкрита нелояльність до окупаційної влади в Криму, чесно кажучи, небезпечні. Напади ж тривають. Облави та обшуки майже завжди супроводжуються насильством», ‒ сказав Ільмі Умеров.

Він зазначає, що в Росії відпрацьована практика зміни законодавства на догоду інтересам влади.

«Що стосується застосування нового закону про шпигунство, я не знаю його змісту, тому коментувати не буду. Але, наприклад, коли щодо мене порушували кримінальну справу, використовували статтю, яка була введена в КК РФ як доповнення в травні 2014 року, тобто після анексії (Криму ‒ КР). Росія дуже зловживає тим, що часто вносить зміни до чинного законодавства або ухвалює нові закони на догоду миттєвим інтересам. Вони ухвалюються спеціально проти нас ‒ «нелояльних», «екстремістів», «шпигунів», «диверсантів» тощо. Наші дії підганяють під порушення, за які потім судять і садять. Однак активістів не стає менше, прямо навпаки ‒ їх стало набагато більше. Боротьба кримськотатарського народу за Батьківщину триває», ‒ зазначив він.

За інформацією заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, ніхто з активістів не застрахований від подібного в Криму.

«Від подібних дій ніхто не застрахований. Ця ситуація і подібні до неї відбувалися і раніше. Однак багато, хто має такий досвід, вважали за краще залишитися в Криму», ‒ повідомив він.

Активіст Заїр Смедляєв вважає, що ситуація довкола Різи Асанова не одинична. За його словами, подібна практика поширена скрізь у Криму.

«Напад на активістів став реальною практикою в Криму після 2014 року. Одним з перших, хто зазнав нападу, а потім і був убитий, став Решат Аметов. Були напади та викрадання багатьох інших активістів, серед них були Андрій Щекун, Ренат Параламов і багато інших. Різа Асанов не став винятком у цьому ряду, адже головне завдання тих, хто чинить свавілля в Криму, ‒ виставити за його межі всіх незгодних з їхніми злодіяннями, усіх тих, хто пише й говорить про реальну ситуацію тут. А спроби, окрім нападів, використовувати ще й інші інструменти придушення інакомислення, як арешти і порушення кримінальних справ, так само вже використовуються тепер у Криму. Причому з кожним разом для розправи намагаються застосовувати різні статті Кримінального кодексу (Росії ‒ КР)», ‒ розповів активіст.

Він зазначає, що в Криму боротьба з інакомисленням має тенденцію до посилення.

«Найжахливіше, що в нинішніх реаліях правоохоронна та судова системи стали співучасниками злочинів проти тих, на кого вкажуть у владі. Так було, коли заарештували та засудили Ахтема Чийгоза, який був оголошений організатором масових заворушень, а істинним організаторам поки вдалося уникнути відповідальності. Всі ті процеси над так званими терористами, Олегом Сенцовим та іншими, зокрема обвинуваченими в межах «справи Хізб ут-Тахрір», так званими вимагачами у «справі Веджіє Кашка» та інших кримінальних справах відносно різних «диверсантів». Розрахунок простий ‒ у світі дуже бояться терористів і екстремістів, а боротьба проти них навіть вітається. Для подальшого залякування жителів Криму можуть бути використані й інші статті КК, начебто не пов'язані з політичними статтями. Все це було в радянський період історії, тому поки, на жаль, все це може повторитися знову», ‒ повідомив активіст.

Активіст Алі Озенбаш вважає, що звинувачення у шпигунстві в Криму не зможуть активно використовувати відносно активістів.

«У теперішній редакції, стаття 276 (Кримінального кодексу Росії ‒ КР) про шпигунство говорить: «Передача, збирання, викрадення або зберігання з метою передачі іноземній державі, міжнародній або іноземній організації чи їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю, а також передача або збирання за завданням іноземної розвідки чи особи, що діє в її інтересах, інших відомостей для використання їх проти безпеки Російської Федерації, тобто шпигунство, якщо ці діяння вчинені іноземним громадянином або особою без громадянства, ‒ (в ред. Федерального закону від 12.11.2012 N 190-ФЗ) караються позбавленням волі на період від десяти до двадцяти років». Тобто в цьому законі йдеться про осіб, які громадянами РФ не є. Різа-бей, думаю, має польське громадянство, і тому може переслідуватися за цим законом, незважаючи на те, що, як бачите самі, цей документ від початку суперечить принципам правової визначеності. Втім, для російського правового нігілізму це норма. Основна ж кількість активістів на день офіційної анексії були зареєстровані в Криму, і незалежно від того, визнають вони самі це чи ні, відповідно до законодавства РФ, вони вважаються її громадянами (хоча, як на мене, то швидше підданими, тому що порівняно з громадянами інших регіонів, у правах вони обмежені). Отже, цей закон відносно них застосований бути не може», ‒ прокоментував ситуацію активіст.

Він також повідомив, що багато фактів побиття активістів у Криму залишаються невідомими широкому загалу.

«Що ж до нападу на активістів, зокрема Різу Асанова, то, починаючи з 2014 року, ці методи ніколи не припинялися. Скільки в нас сьогодні безвісти зниклих? Думаю, мало хто сподівається, що вони десь є живі та здорові. Тим більше, що час від часу останки деяких з них знаходять. А скільки випадків побиття і приниження наших співвітчизників широкому загалу просто невідомі? У вересні 2014 року співробітники прикордонного управління РФ, без жодного приводу з мого боку, мені самому завдали тілесних ушкоджень «середньої тяжкості», проте ніхто за це до відповідальності притягнутий не був. Тому відповідаю впевнено й однозначно: у цій країні не захищений ніхто. Зрозуміло, будь-які харизматичні, тим більше активні члени суспільства є подразником, отже, потенційними жертвами насильства в найпершу чергу», ‒ наголосив активіст.

На думку громадського активіста Нурі Бейтуллаєва, ситуація з Різою Асановим вкладається у загальну стратегію витіснення кримських татар із Криму.

«Швидко довести кримськотатарський народ до бажаного панічного страху та його масового виїзду з Криму не вдалося. Мрія Росії знову побачити Крим без кримських татар нікуди не поділася. А тому для втілення цієї мрії, на жаль, і далі застосовуватимуться найрізноманітніші методи», ‒ сказав громадський активіст.

Активістка руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова стверджує, що в боротьбі з інакомисленням у Криму застосовуються всі методи.

«Чим більше російська влада усвідомлює, що народ її не підтримує, а на її пропаганду не реагує, тим більше в хід ідуть бандитські методи. Сьогодні будь-який незгодний з кримською дійсністю активіст під прицілом. Причому це стосується не тільки кримськотатарських активістів. Наприклад, щоб зганьбити блогера Олега Кочерова, у мережі розмістили фейкову довідку про те, що він психічно хворий. Усім загрожує небезпека від цієї влади. А закони в Росії ухвалюються тільки для влади, тільки щоб її ніхто не смів критикувати, а інакше тюрма, психлікарня та інші «принади». Російська правоохоронна система допомагає не громадянам встановити істину, а приховати цю істину на користь влади. Різа Асанов залишив Крим. Тільки на зміну одним активістам приходять інші», ‒ сказала активістка.

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові