Доступність посилання

ТОП новини

Російська ФЦП для Криму: «Закопуватимуть гроші й далі»


Ефективність реалізації федеральної цільової програми розвитку анексованого Криму в 2019 році не може бути оцінена, – до такого висновку дійшла Рахункова палата сусідньої Росії. У звіті відомства зазначається, що неможливо оцінити низку ключових показників за результатами використання 127 мільярдів рублів, виділених Москвою через відсутність даних.

Водночас Рахункова палата заявила, що рівень виконання всіх показників та показників ФЦП і її підпрограм становить лише 25%. Отже, якщо за планом у Криму мали ввести в експлуатацію 95,5 кілометра водопроводу, фактично було введено в експлуатацію лише 1,5 кілометра; у дитячих садках і школах із запланованих 16 тисяч було створено лише близько 7 тисяч місць. Тим часом російський глава Криму Сергій Аксенов погрожував доганою і звільненням чиновникам, які не надаватимуть графіки будівництва об'єктів за державними контрактами.

Про те, чому склалася така ситуація з російською ФЦП на півострові, в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин поговорив із кримським економічним оглядачем Олександром Басовим та керуючим партнером Української національної антикризової групи Тарасом Загороднім.

У липні до анексованого Криму з ревізією об'єктів ФЦП приїхав віцепрем'єр уряду Росії Марат Хуснуллін, якого Кремль на початку цього року призначив «куратором розвитку» півострова. За підсумками візиту він заявив, що уряд вирішив продовжити програму до 2024 року, зі збільшенням фінансування майже на 300 мільярдів рублів. Спочатку вона була розрахована на період до 2020 року та освоєння близько 960 мільярдів рублів, пізніше її продовжили до 2022-го. Таким чином, загальна сума федеральних дотацій з урахуванням нових термінів складе 1 трильйон 256 мільярдів рублів. При цьому російська влада Криму стверджувала, що станом на 1 червня 2020 року через 582 об'єктів ФЦП 254 вже здані.

– Пане Олександре, як виходить, що, з одного боку, російські чиновники рапортують про успіхи, а Рахункова палата каже, що насправді не так вже й багато зроблено?

Регуляторна політика посилюється, проводяться додаткові рейди торгових мереж і міні-готелів, за кількістю новостворених бізнесів динаміка негативна, а закривається їх дуже багато

Басов: Рахункова палата – можливо, останній державний орган, що намагається донести до керівництва Росії, до громадськості неприємну правду. Там чітко сказано, що ефективність ФЦП у частині її виконання в Криму взагалі не підлягає оцінці. Наведу кілька прикладів. Якщо згадати декларовані цілі цієї програми на старті, там одним з перших пунктів значиться «розвиток підприємницької ініціативи». Однак насправді регуляторна політика посилюється, проводяться додаткові рейди торгових мереж і міні-готелів, за кількістю новостворених бізнесів динаміка негативна, а закривається їх дуже багато. Російська ФЦП також заявила однією з цілей поліпшення рівня життя населення, але, згідно з офіційними даними Кримстату, смертність у Криму приблизно в півтора раза перевищує народжуваність. Це явна ознака того, що з рівнем життя не все гаразд.

– З іншого боку, як заявляють чиновники, до Криму переїжджає безліч росіян, і загальне населення зростає. Це якось враховується?

Басов: Тут ми не бачимо достовірних даних, і це теж проблема. Російську ФЦП розраховували, виходячи з інформації офіційної статистики про населення в районі двох мільйонів осіб. Однак цю цифру давно перевищено, і, за різними оцінками, в Криму живе від трьох до чотирьох мільйонів осіб. Тобто співвідношення кримчан до приїжджих може бути один до одного. Хай там як, але те, що розраховували в 2014 році, вже не може задовольняти нинішні потреби. Це добре видно за зростанням черг у дитячі садки, за тим, що в багатьох школах з'явилися другі зміни. Все це позначається на якості життя.

– Які, на вашу думку, основні причини невиконання російської ФЦП в Криму?

Басов: Там, де виконавцями значаться федеральні міністерства і відомства, графіків щодо введення в експлуатацію в тій чи іншій мірі вдається дотримуватися. Коли над об'єктами працюють кримські відомства, ситуація набагато сумніша. Напевно, це пов'язано з неготовністю місцевої влади працювати з федеральними програмами, на чому наголошує і Рахункова палата, а також з низькою якістю документації для будівництва. В результаті багато об'єктів доводиться заморожувати і проводити повторні торги. Або виконавець просто зникає, або не встигає вчасно закінчити роботи, або потрібні додаткові асигнування. Все це на роки затягує введення в експлуатацію багатьох об'єктів, і відставання за виконанням стає дуже серйозним.

– Варто сказати що журналісти Крим.Реалії намагалися зв'язатися з Дирекцією з управління ФЦП в Криму і за вказаними на сайті телефонами, і через електронну пошту – але безуспішно. Проте ми готові опублікувати коментарі представників цього відомства щодо перебігу підзвітних їм робіт. Тарасе, ваша думка: чому склалася така ситуація з ФЦП, що навіть оцінити її виконання складно?

Подивимося, наскільки реально буде для Росії підтримувати фінансування цієї програми ще чотири рок

Загородній: Виконання цієї програми, в першу чергу, залежить від санкцій, які тиснуть на економіку Росії, від стану її економіки та апетитів російських чиновників. Якраз висновок про те, що немає чітких критеріїв, за якими можна було б дати оцінку виконання ФЦП, говорить або про те, що вона не виконана, або вона виконана дуже погано, або чиновники занадто багато вкрали. У цьому випадку все залежить від можливостей російського бюджету підтримувати корупційні схеми. Подивимося, наскільки реально буде для Росії підтримувати фінансування цієї програми ще чотири роки.

– Але ж спочатку, при плануванні ФЦП російські чиновники розраховували на позитивний результат?

Загородній: У 2014 році фінансовий стан Росії був зовсім іншим – він було значно кращим, санкції проти російської економіки ще не почали діяти. І потім, кошти, в першу чергу, вкладали в інфраструктуру, яка мала служити не цивільному населенню, а інтересам військових. Головне завдання траси «Таврида» – не в тому, щоб людям жилося краще, а в тому, щоб з мосту через Керченську протоку було легше перекидати військову техніку з Росії. Тому виходить, що основні завдання, на які Москва виділяла гроші, вже виконані. Далі, відповідно до логіки корумпованої держави, робитимуть не те, що потрібно кримчанам, а те, на чому легше вкрасти. Це будівництво, нескінченна переробка об'єктів і таке інше. Гроші в Криму закопуватимуть і далі.

(Текст підготував Владислав Ленца)

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG