Доступність посилання

ТОП новини

«Санкції проти України ‒ форма капітуляції Росії» ‒ народний депутат


Іван Винник

У Києві 23 жовтня розпочалося засідання ХХХ сесії Україно-російської комісії з питань вилову риби в Азовському морі. У середу, 24 жовтня, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров на засіданні цієї комісії наголосив на неприпустимості подібних переговорів і вимагав від СБУ негайно вислати з України голову російської делегації, керівника Азово-Чорноморського територіального управління Росриболовства Росії Ігоря Рульова.

Наскільки велика ймовірність російської агресії проти України в Азовському морі? Що буде з рибальством в акваторії Азовського моря, якщо не будуть розділені квоти між Росією та Україною? І чи є в України стратегія деокупації Криму? Про це в студії Радіо Крим.Реалії говорили з народним депутатом України, секретарем комітету з питань національної безпеки та оборони Іваном Винником.

Азовське море стає плацдармом для економічної війни, яку Росія розпочала проти України

‒ Стан україно-російських відносин не передбачає формат дружніх консультативних заходів. Присутність осіб, які з високою часткою ймовірності відвідували окуповану територію українського Криму, неприпустима, і взагалі не зрозуміло, як вони потрапили на територію України. Державні службовці, які з боку України брали участь у цьому заході, мають бути перевірені службою безпеки та контррозвідкою щодо можливості їх потенційної співпраці з країною-агресором. Я також вважаю, що має бути призначена відповідна службово-дисциплінарна перевірка.

‒ З іншого боку, ця комісія засідає щороку. Чи потрібно Україні й надалі співпрацювати з Росією у питаннях розподілу квот на вилов риби в Азовському морі?

‒ Азовське море стає плацдармом для економічної війни, яку Росія розпочала проти України. Вона затримує не тільки українські судна, але й судна під іншими прапорами, що йдуть в українські порти Маріуполя та Бердянська. В таких умовах питання вилову риби, як компонент економічних відносин двох країн, дружніх, як це подається цією комісією ‒ абсолютно неприйнятне.

‒ Європейський союз підготував проект резолюції, в якій зокрема, йдеться про те, що Чорне море належить Європі, яка не хоче бачити чергового військового нагнітання по сусідству, тому ЄС і надалі тиснутиме на Росію, щоб змусити її поважати міжнародне право. Готується також посада спеціального уповноваженого ЄС з питань Криму та Донбасу.

‒ Безумовно, це стосуватиметься також акваторій Азовського і Чорного морів, прилеглих до окупованих територій, їх спільного використання як Україною, так і Росією, так й іншими країнами в порядку міжнародного права.

‒ А хто в Україні відповідає за Крим?

‒ Я негативно оцінюю діяльність Міністерства закордонних справ у частині забезпечення державних інтересів, конкретно на дипломатичних посадах. Всі успіхи, які сьогодні в країні досягнуті, це успіхи президента Петра Порошенка, який має широкий дипломатичний досвід. Тому власне підготовка спецпредставників з окремих актуальних і резонансних питань для нашої зовнішньої політики ‒ це той шлях, який Україна має застосувати.

‒ 22 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав указ про запровадження економічних санкцій щодо України. Наскільки російські санкції реально загрожують Україні?

‒ Ці російські санкції ‒ конкретна форма капітуляції Росії. Росія планувала захопити Україну військовими методами, їй це не вдалося. Жодним чином на економіку України вони не вплинуть, взагалі ця заява розрахована на внутрішнього російського споживача. Я б її розглядав як один з факторів тиску, якби заборонили постачати російським підприємствам ядерне паливо ядерній генерації України, яка на 35-40% комплектується від російської компанії «Росатом» та її підрозділу «ТВЕЛ». Однак вони не зацікавлені в цьому. Вони зрозуміли, що ми здійснили диверсифікацію й зараз користуємося «ТВЕЛ» винятково як елементом, який коштує дешевше, ніж, наприклад, Westinghouse. Якщо заборонять, Україна не постраждає ‒ 100% палива постачатиметься з інших країн.

‒ А якщо буде заборона на постачання українських товарів до Росії?

Коли деякі політики говорять про зростання товарообміну з Росією, то це точно не про експорт: Росія вже три роки як втратила першу сходинку в експортному постачанні України

‒ Ми постачаємо елементи хімічної промисловості. Повертаємо ядерне паливо на переробку в Росію. Якщо говорити про найбільші категорії постачання, то це деякі продукти харчування. Але коли деякі політики говорять про зростання товарообміну з Росією, то це точно не про експорт: Росія вже три роки як втратила першу сходинку в експортному постачанні України, яка найбільше товарів зараз постачає в ЄС. Ми користуємося зараз фінансово-банківським сектором Росії, коли нам важливо зберегти в наявному стані дочірні банки російських державних банків, що працюють в Україні, щоб їх потім не посилати до Фонду гарантування внесків і не повертати депозити.

‒ Ви вважаєте, у Росії не залишилося економічних важелів для впливу на ситуацію в Україні?

‒ Вони можуть тиснути на нас у зв'язку з нашими торговими відносинами на морях, Азовському та Чорному. Дуже шкода, що ми втратили «Чорноморнафтогаз» і газовидобувні потужності, розташовані на шельфі. Але ми впоралися з цим. Україну зараз турбує проект «Північний потік-2», що реалізується спільно з Німеччиною. Росія подає його як чисто економічний, але це не так. Головна мета проекту ‒ диверсифікувати постачання газу в Європу з тією метою, щоб Україна втратила свій транзитний потенціал, а він сьогодні є основою нашої національної безпеки. Європа підтримуватиме Україну зокрема й тому, що через нас транспортується до 100 млрд кубометрів російського газу.

‒ Якщо «Північний потік-2» буде збудований, що тоді?

‒ Це небезпечно для нас, в першу чергу, у військовій сфері, тому що Росія, маючи потужну армію, може поводитися більш агресивно. В економічній сфері Україна може втратити два мільярди доларів платежів за транзит, які ми отримуємо від Росії, з тенденцією збільшення.

‒ Чи зберігається загроза подальшого вторгнення Росії на територію України?

‒ Це загрожує не тільки Україні, але й будь-якій іншій країні. Росія погрожує і США, і ЄС, проводить провокаційні військові навчання, наприклад, у Білорусі, де інсценували створення так званого Сувалцького коридору. Тому зрозуміло, чому Польща зараз будує постійну американську базу на своїй території.

‒ За чотири з половиною роки чи з'явилася в Україні стратегія деокупації Криму?

Що стосується Криму, нам потрібно чекати, коли похитнеться внутрішня ситуація в самій Росії

‒ На мій погляд, стратегія звільнення окупованих територій Донбасу та Криму має бути різною. Тому що ставлення Росії, публічне та дипломатичне, до цих територій різне. Росія декларує, що росіян немає в Донецькій і Луганській областях, а Крим вона вважає частиною Південного федерального округу Росії. Це означає різне правове регулювання всередині Росії, і потрібні в цьому контексті різні військові відповіді. Що стосується Криму, нам потрібно чекати, коли похитнеться внутрішня ситуація в самій Росії.

Довідка: 25 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін у коментарі Крим.Реалії сказав, що засідання в Києві українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі в Києві не шкодить національній безпеці України. За його словами, засідання українсько-російської рибкомісії дозволяє Києву «розставити червоні прапорці й дуже чітко сказати, чого ми хочемо, дозволяє нам сказати міжнародним партнерам, що ми послідовно захищаємо це в діалозі й нам необхідна їхня підтримка в цьому діалозі з усіх питань Азовського моря».

«Хіба ми маємо віддати Азовське море, щоб Росія його експлуатувала? Цього не буде. Тому потрібна складна дискусія, насправді», ‒ сказав міністр закордонних справ України.

Клімкін вважає, що засідання українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі необхідне, щоб уникнути маніпуляцій і захистити українських рибалок.

XS
SM
MD
LG