Доступність посилання

ТОП новини

Що казали кандидати в президенти України про «русскую вєсну»?


Учасники проросійського мітингу в Донецьку, 22 березня 2014 року
Учасники проросійського мітингу в Донецьку, 22 березня 2014 року

1 березня 2014 року у Луганській і Донецькій областях розпочалася так звана «русская вєсна». На головні площі міст вийшли люди з вимогами федералізації і приєднання східного регіону до Росії. Навіть українські прапори над будівлями ОДА були змінені на російські «триколори». Для багатьох жителів тепер уже окупованої частини Донбасу саме ті події стали головним дзвоником – «почалося». А що на той момент про мітинги на сході України думали теперішні кандидати в президенти України? Радіо Донбас.Реалії проаналізувало, як відреагували 1 і 2 березня 2014 року п’ять кандидатів на ті події.

Юлія Тимошенко: курс на Захід і впевненість, що Росія не перейде межу

2 березня 2014 року на той момент екс-прем’єр України Юлія Тимошенко звернулася до українців із закликом залишатися спокійними, тому що, на її думку, Росія не може реалізувати свою аферу і дестабілізувати Україну.

Про Володимира Путіна:

«Володимир Путін добре розуміє, що, оголошуючи війну нам, він оголошує її в тому числі і гарантам нашої безпеки, а саме – США і Великій Британії. Я хочу вам твердо сказати: я не вірю, що Росія переступить цю межу, а якщо переступить, то точно програє».

Про Донбас і Крим:

«Я прошу всіх українців: ні за яких обставин не підтримувати фальшиві мітинги у східних регіонах і в Криму, не приходьте на них, бо це сьогодні зброя агресора».

Про шлях до Європи:

«Тому ми саме зараз мусимо стати частиною об’єднаної Європи, підписавши Угоду про асоціацію з Європейським союзом. Ми почнемо процес інтеграції в структури безпеки демократичного світу, щоб раз і назавжди захистити себе від військових загроз Росії. Сьогодні наша спільна команда зараз веде цю роботу з лідерами світу».

Про українську армію:

Збройні сили України приведені у повну бойову готовність і готові дати відсіч військовій агресії. Їхній бойовий і моральний дух дуже високий: «Наші чоловіки готові захистити країну, вони вже добровільно пішли до військкоматів».

Цікаво, що на тиждень раніше, а саме 28 лютого 2014 року, під час закритого засідання РНБО Юлія Тимошенко казала інші слова.

«Жоден танк не повинен виїхати з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю. Бо це означатиме програш. Ніякого воєнного стану і активізації наших військ! Ми маємо стати найбільш мирною нацією на планеті, просто поводити себе як голуби миру».

Володимир Зеленський: на коліна перед Путіним і про двомовність України

2 березня 2014 року ведучий Володимир Зеленський виступив у програмі «ТСН» на каналі «1+1». Як він зазначив, «гостро, але без жартів».

Про Володимира Путіна:

«Не допустіть зі свого боку навіть натяку на військовий конфлікт, тому що Росія і Україна, ми дійсно братський народ. Я знаю мільйони… тисячі людей, які живуть у Росії. Ми одного кольору, у нас однакова кров, ми всі один одного розуміємо, незалежно від мови. Якщо ви хочете, я особисто, я чесно кажу… Я не знаю, потрібно вам, можу вас благати на колінах, але не ставте на коліна наш народ».

Про російську мову (у зверненні до влади):

«І якщо на сході і в Криму люди хочуть говорити російською, відчепіться, відчепіться від них. На законній підставі дайте їм можливість говорити російською. Мова ніколи не ділитиме нашу рідну країну».

Олег Ляшко: війна почалася, потрібна мобілізація і гроші

Лідер Радикальної партії 1 і 2 березня 2014 року у соціальних мережах писав про все: починаючи від того, як допомогти фінансово армії, і завершуючи тим, що Ющенко винен разом із Януковичем.

Про ситуацію в Луганську:

«Захопленням у Луганську приміщення обладміністрації керував Арсен Клінчаєв – депутат облради від Партії регіонів, помічник Єфремова. Ці ж придурки прийняли звернення до Путіна про введення військ в область на захист російськомовного населення… Звертаюся до влади з вимогою дати жорстку відсіч сепаратистам і агентурі російського ФСБ – Клінчаєву, Єфремову, Голенку. Якщо цих трьох заарештувати – на Луганщині буде спокій. Коли йдеться про захист цілісності України – діяти треба жорстко!»

Про армію, допомогу і фонд:

«Правда гірка: наша армія перебуває у такій самій скруті, як і кожен з нас. Тому священний обов’язок кожного українця – зробити посильний внесок у зміцнення обороноздатності нашої Вітчизни.

Що сьогодні може зробити кожен з нас для спільної Перемоги? Перше – це кошти…

Я, народний депутат України Олег Ляшко, проголошую створення Фонду сприяння Збройним силам України та Військово-морському флоту «ПЕРЕМОГА». Завдання Фонду – збір коштів на допомогу українській армії. Ваші внески – це набої, військове спорядження, харчі для наших воїнів, ліки. Ваші внески – це наша свобода. Кожна копійка підзвітна Громадській раді і Міністерству оборони».

Анатолій Гриценко: про масштаби конфлікту та озброєння диверсантів

Нинішній кандидат у президенти Анатолій Гриценко хоча і писав у соціальній мережі, що він не має часу, але все одно у фейсбуці ділився своїми враженнями.

«Не мав часу на Фейсбук. Допомагав тим, від кого зараз залежить протидія російській експансії на Півдні країни. Міг би зробити більше і швидше, якби мав повноваження хоча б того ж Парубія…» – написав Анатолій Гриценко.

Про Кремль і Україну

«Кремль не зупиняється, навпаки, масштаби конфлікту розширюються географічно. Росія не визнає і не збирається визнавати чинне керівництво нашої держави, на дзвінки українських міністрів у Москві не відповідають…

Дальше відтягування часу із сподіваннями на поміркованість Кремля у такій ситуації загрожує повною деморалізацією нашої армії й усіх силових структур держави, причому не лише в неспокійних регіонах – по всій країні. А ще – загрожує відчайдушними й непідготовленими актами протидії агресії з боку патріотів країни, проти озброєних до зубів диверсантів, із прогнозованими наслідками…

Варіантів дій лише два – здаватися або захищатися. Третього не існує».

Петро Порошенко: поїздка до анексованого Криму і боротьба за єдність

Офіційна сторінка у Facebook президента України Петра Порошенка створена 12 липня 2014 року, тож на ній немає записів, які б стосувалися подій так званої «русской вєсни». 28 лютого 2018 року він приїжджав у Крим як офіційний представник влади України – на той момент він був народним депутатом, і намагався поспілкуватися з мешканцями Сімферополя, але ті його не підтримали.

Тодішній народний депутат України Петро Порошенко у Криму в аеропорту Сімферополя, який вже тоді контролювали російські військові («зелені чоловічки»). Порошенко прибув до Криму з наміром врегулювати ситуацію на півострові. Сімферополь, 28 лютого 2014 року
Тодішній народний депутат України Петро Порошенко у Криму в аеропорту Сімферополя, який вже тоді контролювали російські військові («зелені чоловічки»). Порошенко прибув до Криму з наміром врегулювати ситуацію на півострові. Сімферополь, 28 лютого 2014 року

Петро Порошенко на передньому плані. Сімферополь, 28 лютого 2014 року
Петро Порошенко на передньому плані. Сімферополь, 28 лютого 2014 року

І найближчий публічний виступ Петра Порошенка до обраних Радіо Донбас.Реалії дат знайшли вже за 3 березня 2014 року.

«Нам потрібна єдність. Сьогодні ми маємо забути про всі розбіжності, всі виборчі кампанії, рейтинги, політичні симпатії та антипатії. Ми маємо навчитися, щоб країна казала одним голосом, щоб абсолютно жорсткі оцінки давали усьому тому, що відбувається в Україні. Я бачу, що план і сценарій бліцкригу, коли буде ліквідована місцева регіональна влада, провалився. І українці виявилися мудрими, сильними і не дають себе втягнути в провокацію. Це дає велику надію на те, що ми вистоїмо, ми витримаємо, ми переможемо», – заявив Петро Порошенко.

Схоже, теперішні кандидати в президенти тоді не достатньо звернули увагу на «русскую вєсну»: як і більшість українців, вони були занепокоєні ситуацією в Криму, а східні регіони вважали провокацією – спробою відволікти увагу від півострова.

XS
SM
MD
LG